Глава 6

Єва

- Ви нам підходите, власник вже затвердив вашу кандидатуру, тому з завтрашнього дня можете вже виконувати свої обов'язки. - простягає документ з ручкою, швидко підписую та дівчина забирає аркуш з договором.

- Отже, мене прийнято на посаду головної керуючої закладу? - досі не вірю у те, що мене прийняли на роботу, гадала вагітною знайти її буде важче. Працівник, що через рік має йти у декретну відпустку така собі перспектива.

- Мій начальник дуже вимоглива людина, тому по-дружньому раджу його не гнівати та виконувати всі вказівки. -  помічник власника ресторану підводиться, щоб піти та я зупиняю її.

- Зачекайте...у мене є запитання до вас, я одразу попереджала, що вагітна та це ніяк не вплинуло на рішення керівництва? - мене тішить, що я змогла влаштуватися на роботу та і не сподівалася отримати таку посаду в розкішному закладі. 

- Це немає значення, якщо вас прийняли, то його все влаштовує. - посміхається та йде. 

Дістаю телефон з сумочки та записуюсь до лікаря на прийом, незабаром будемо робити перше УЗД та це дуже хвилююче. 

Вперше побачу свого малюка, такого крихітного, маленького та беззахисного. 

На пристрій приходить сповіщення та від знайомого номера вже просто нудить, чоловік сам покинув мене та не хоче відставати. 

Спочатку хотіла його заблокувати та вирішила, що це зовсім по-дитячому, але ще трішки і мої нерви здадуть. 

Навіщо він це робить, якщо між нами все закінчено?

Я вже змирилася з цим та хочу почати нове життя, без інтриг та скандалів. Почуття так швидко не проходять, але я не хочу ділити його з ще однією жінкою та ставати коханкою. Бо здається саме цього він і прагне.

Кирило: Привіт. Ти не зайнята? Нам потрібно зустрітися, це дуже важливо. 

Єва: Ні, сьогодні я зайнята і завтра також. Можна все вирішити без зустрічі? 

Кирило: Гадаю це варто у тебе запитати, чому ти приховувала від мене те, що я стану батьком. Я наполягаю на зустрічі, якщо ти не захочеш, то я всеодно приїду до тебе. Твою адресу чудово знаю, ми дорослі люди і до твого відома приховувати таке було не зовсім розумно.

Від прочитаного все стискається, бо дії чоловіка можуть бути непередбачуваними, а особливо я боюсь його реакції. Взагалі, як він зміг дізнатися про вагітність? Хоча мені не хочеться цієї зустрічі та я розумію, що це потрібно буде робити. 

Він батько та має всі права в майбутньому бачитися з малюком та знати про свою власну дитину. Свідомо я це розумію та від наших зустрічей мені стає боляче, неприємно та постійні повторення його слів, що він кохає іншу жінку. Ось чому я хотіла припинити наші зустрічі, вочевидь тепер це неможливо. 

Підводжусь та забираю свою сумочку з стільця, легкою ходою виходжу з кафе та все-таки вирішую погодитися на цю зустріч. 

Уникати його весь час не вийде та це лише розгніває чоловіка, а як я вже зрозуміла очікувати від нього можливо все. 

Раніше не помічала цього і вірила, що ми єдині у одне одного та була переконана в щирості нашого кохання.

Він допоміг зняти мені рожеві окуляри та подивитися правді в очі. Не буває все так гладко, як у фільмах, життя - це штука непередбачувана і ніколи не варто зарікатися в чомусь. Кожного дня ми проходимо труднощі та вирішуємо проблеми, щоб наступного стати сильнішими.

Єва:  Добре, хочеш поговорити, то я не проти, але не звинувачуй мене. Мою адресу ти знаєш, через годину буду вдома. 

Дорогою додому заїхала в супермаркет та закупила продуктів на тиждень, розкладаю все по поличкам в холодильнику та чую дзвінок у двері, не важко здогадатися, хто це. 

Дивно виходить, ми більше не пара і думала після того дня бачитися не будемо, та він постійно з’являється в моєму житті та сам не уникає зустрічей, а ніби навпаки шукає способи зі мною побачитися. Мене це дивує і насторожує, бо чоловік дуже різко змінився в погану сторону. Невже я так жахливо розбираюсь в людях? 

- І як це розуміти? - одразу запитує чоловік, коли я відчиняю йому двері та він заходить у квартиру, сідає на диван та дивиться прямо в очі. У мене якесь дежавю. 

- Ось так і розумій. - прямо кажу до нього, з такою самою інтонацією, хай розуміє, як це неприємно. Та сідаю подалі від нього.

- Ти не планувала мені казати? - різко підводиться та сідає ближче, охоплює мене за плечі. 

- Відчепись від мене, мені огидні твої руки. - відкидаю їх. - Ти мені краще скажи, як ти дізнався? - це питання мене дуже хвилює, невже сестра спеціально зустрілась з ним та все йому розповіла. Гадала тоді вона жартувала, а якщо це виявиться правдою. Не хочу вірити в це, бо я повністю довіряю сестрі та іншого пояснення у мене поки що немає.

- Це немає ніякого значення, мене хвилює те, що ти мовчала про це та нічого мені не сказала. - розлючено гарчить на мене. 

- Мені важливо...скажи, як дізнався. 

- Твоя сестра все мені розповіла. - від його відповіді стає боляче, такого я від неї не очікувала. - Хоча вона твоя молодша сестра та поводить себе, як старша.

- Що ти тепер хочеш від мене? - неочікуваний вчинок від рідної людини дещо підкосив мене та сперечатися з ним не бачу сенсу і бажання.