Розділ VIII Ще одна жертва

Серед дівчат почалась паніка. Чоловіки ж, як представники сильної статі, гідно тримались, мовчки обдумуючи почуте. Тишу, що запала на якусь мить, порушив Арсен, сказавши:

- Без паніки! Поки що не сталось нічого екстраординарного. Як то кажуть, "Бувало й гірше". Зараз ми спробуємо зняти відбитки пальців, щоб дізнатись хто ж цей загадковий адресат.

Після цього Стефанія обережно запитала у Арсена:

- Ви припините розслідування цих справ чи все ж продовжите?

- Ні, ми не припинимо розслідувати ці загадкові вбивства,- твердо відповів той, обвівши всіх суворим поглядом.- Тільки не зараз. Якщо нас залякують, то мабуть ми напали на слід👣. Тому ми не зупинимось і зробимо все, щоб знайти вбивцю.

- Правильно, шефе,- промовив Слава. - Ми дістанемось вбивці, я вірю в це.

- Отже план такий,- промовив директор детективного агенства, схвально глянувши на свого помічника,- зараз ми з Вітою та Славою знімемо відбитки пальців, а решта спробують заспокоїтись, випивши міцного гарячого чаю.

Ніхто не заперечував, тому детективи швидко пішли до кабінету Наконечного, а решта - на кухню пити ромашковий чай.🍵🍵 На жаль, свято було зіпсовано, але всі розуміли, що знайти вбивцю - набагато важливіше за святкування.

В кабінеті Арсена Віта з В'ячеславом перевірили конверт "на пальчики" 👆 як прийнято було казати серед детективів. Відбитки були, але змазані, проте декілька чітких "пальчиків" все ж вдалось взяти. Арсен швидко пробив їх по базі, але не знайшов їх там. Але ж недарма ж кажуть, що негативний результат - теж результат.

Детективи приєднались до решти компанії, теж випивши заспокійливого чаю. Потім всі розійшлись по своїх кімнатах, та сон не йшов до них. Дівчата й хлопці довго не могли заснути, але врешті-решт сон зморив всіх, і вони заснули.

Наступного дня Арсен, Віта та В'ячеслав не гаючи часу швидко вирушили допитувати членів родини Журавлів. Як було їм відомо з матеріалів справи жінка Журавля вмерла вже давно, а обоє дітей Матвій та Софія мешкали тут. Правда донька жила часто в Європі, а додому  приїжджала досить рідко. Ось і зараз вона була в Іспанії, але повинна була, як їм розповіли,  на наступному тижні повернутись.

Діставшись Свободи, вони розпитали у місцевих мешканців, де мешкають діти покійного Богдана Журавля. Підходячи до їх садиби детективи відзначили, що будинок та подвір'я вказували на те, що живуть брат із сестрою заможньо - високий триповерховий дуже гарний будинок🏡 з дерева та справжній "дендропарк" 🌲🌲🌳🌳🌲біля нього промовисто про це свідчили.

Двері детективам відчинила молода жінка з довгим русявим волоссям та привітним обличчям. Незнайомка була худорлява та висока, про таких кажуть "модельної зовнішності". Вона здивовано дивилась на гостей, а потім господиня дому промовила:

- Добрий день! Чим я можу допомогти? Представтесь, будь ласка

У відповідь Арсен Наконечний швидко промовив, показавши посвідчення:

- Добрий день! Ми працівники приватного детективного агенства "Діти Пінкертона". Паралельно з поліцією ведемо розслідування загадкових смертей Марії Яцук та Магдалени Франчук. Прийшли поговорити з Матвієм Журавлем. Він вдома?

- Ні, поїхав до магазину, але повинен скоро бути. Я його дружина Анастасія. Проходьте, будь ласка,- запросила молода жінка команду детективів досередини.

Зайшовши до будинку, Арсен та його підлеглі роззирнулись навколо. Всередині було затишно. Оселя мала найсучасніший ремонт та була дорого обставлена. Всюди відчувався бездоганний смак господарів дому.

Йдучи до вітальні, куди їх гостинно запросила Анастасія Журавель, Віта раптом спіткнулась об щось, що видало писклявий звук. Глянувши під ноги, вона побачила гумову іграшку у вигляді милої мавпочки. 

- Ой, пробачте,- вибачилась господиня.- Це наш малий Михайлик 👼залишив. Ось бешкетник,- додала з любов'ю вона.

На звук іграшки до них вийшов, невпевнено дибаючи на ніжках, малюк. На вигляд йому було ледь більше року. Побачивши гостей, малий почав щось весело лепетати. Усміхнувшись, мати взяла Михасика на руки.

- І давно ви з Матвієм одружені?- запитав Арсен, сідаючи на зручний м'який диван.- У справі про самогубство Богдана Журавля, яке трапилось 17 років тому, про це звісно нічого не написано.

- З Матвієм ми одружені три роки,- відповіла Анастасія, сидячи в кріслі навпроти детективів з маленьким янголятком на руках. Малюк був дуже схожий на маму, їх генетична спорідненість просто кидалась в очі.

В цей момент всі почули звук дверей, що відчиняються, і через хвилину до вітальні швидким впевненим кроком зайшов молодий чоловік. Це був високий гарний шатен з зеленими очима.

- Добрий день! - привітався Матвій Журавель з детективами (а це безперечно був він).- Люба, бачу в нас гості, - звернувся він вже до дружини.

- Так, любий. Це приватні детективи,- сказала Анастасія до чоловіка.

- Ми ведемо розслідування дивних смертей Марії Яцук та Магдалени Франчук. Також хотіли б задати кілька питань про самогубства Вашого батька, Богдана Журавля,- промовив Арсен Наконечний.