Розділ IV В морзі. Магдалена

Вночі Святославу снився приємний сон - якась гарна дівчина з довгим білявим волоссям манила його до себе, усміхаючись білосніжною посмішкою. Тільки от обличчя хлопець ніяк не міг розгледіти. Мана якась. Проте яка приємна мана!

Але під ранок все ж таки Свят схопив нічну гостю з його снів та притис до себе. Незнайомна пахла дуже приємно - ваніллю з медом. Піднявши очі до її обличчя, Свят так і завмер - перед ним була Стефа. Знову вона. Не тільки на кухні, а й тут, у ві сні. Та він був зовсім не проти, а навпаки. А потім Святослав прокинувся.

Набравшиь сміливості, хлопець визнав перед самим собою, що йому приємні ці сни, а також спілкування з дівчиною. Було в ній щось особливе, якась родзинка. Та що там, вона вся була особлива. Такі ось справи.

Не один Свят погано спав вночі - Стефа теж. Дівчина все крутилась на ліжку, знову, як і попередньої ночі, сон не йшов до неї. Полежавши ще трохи, Стефанія вирішила прийняти душ.  Хто зна, може це допоможе врешті-решт заcнути? Та і зайві думки щезнуть з голови?! Сказано-зроблено. Стефа підставила засмагле гарне тіло під струмені теплої води і розслабилась. Справді стало легше.

Взагалі-то шкіра у дівчини від природи біла, але нещодавно вони з молодшою сестрою Соломією, Солею, відпочивали в Домініканській Республіці🌴🌴🌴. Звідси і засмага. Відчувши реальне покращання від релаксування в душі, Стефанія загорулась у м'який халат фісташкового кольру та пішла спати. Цього разу дівчина заснула одразу.

Вранці Свят спустився на кухню в гарному настрої. Так, хлопець не невиспався, але не сказати, що він був незадоволений - такі приємні сни нечасто сняться. В приміщенні кухні вже була вся компанія. Хто пив чай, каву, а вирішив перекусити, тому жував бутерброд 🥪чи круасан🥐. Коротше кажучи, звичайна картина для ранку. На Стефу хлопець намагався майже не дивитись та робити безтурботний вигляд. Вийшло наче непогано - роки тренувань стали в нагоді. Стефа теж поводилась так, наче між ними нічого не сталось вночі. Розумниця.

Щодо Ані, то їй стало дещо краще. Та оскільки дівчина була ще досить слабка, то вся компанія вирішила залишились з нею та нікуди сьогодні не ходити, а то ще, не дай Бог, ще щось знайдуть. Досить поки.

Молодь розмістилась на дивані в залі - хтось дивився телєк, а хтось сидів, втупившись у смартфон. Тільки Слава, щоб підняти настрій коханій Анічці, сказав, що приготує її улюблену страву "Різотто по-українськи", як він називав протушений рис зі спеціями та овочами. Оскільки більше він нічого готувати не вмів (бутерброди не рахуються, а яєшня і та підгорала на пательні), то Аня змириламь зі своєю долею. Коли Слава вийшов, вона з кумедною гримаскою розповіла всім про свою трагічну участь. Всі засміялись, почувши про кулінарного бога Славу Громова. Але щоб не ображати друга, всі їли рис, який доречі вийшов досить непоганим.

Атмосфера була легкою та невимушеною, адже Аня викинула білий прапор і після падіння вела себе мирно та привітно. Як то кажуть, не було б щастя, так нещастя допомогло.  Тільки Стефа та Свят вели себе трохи напружено, але інші цього, на щастя, не помітили. Було якось не до них.

Ще вчора дівчата домовились спекти тортик "Естерхазі"🥮, тому Стефа, Вероніка та Аня взялися до справи. Під керівництвом Стефанії було спечено коржі та зроблено крем. Коли торт був майже повністю готовий, Ніку навіщось покликав Стьопа, а Аня пішла перепочити - таки давалась взнаки травмована ніжка. Тому візерунки на торті Стефа доробляла сама. Раптом над вухом почувся спокусливий голос Свята:

- Як смачно пахне! Люблю солоденьке.

У Стефи від несподіванки смикнулась рука, і вся робота ледь не пішла коту під хвіст. Вона рвучко повернулась і грізно запитала:

- Чого тобі?

- Палєгче, дівчино,- сказав Святослав із жартівливими нотками в голосі.

- Я зайнята, Святе, тому якщо в тебе якась справа до мене, то я уважно слухаю.

- Що за тортик?

- "Естерхазі"

- А людською мовою можна?

-  Якщо коротко, то це мигдально-шоколадний тортик, дуже популярний в нас і за кордоном.

- Звучить спокусливо,- промовив свя, чомусь дивлячись на вуста Стефанії.

- Якщо ти комусь скажеш про поцілунок вночі, я тебе приб'ю,- попередила дівчина.

- Яка ти грізна. Ух!- сказав Свят.- Добре, мовчатиму,- швидко додав він, помітивши, що зубочистка, якою робила візерунки Стефа, націлилась на нього. 

- Розумний хлопчик,- сказала Стефанія примирливо.

Більше нічого додати дівчина не встигла, на кухню швидко зайшла Вероніка.

- О, Свят, ось ти де! А я тебе шукаю.

- Що таке, Ніко?

- Та Степан хоче, щоб ти допоміг йому вивести фото на велий екран плазми.

- Ок, я пішов тоді.

- Давай,- промовила сестра до брата.- Він у залі.

Святослав вийшов з кухні своєю впевненою легкою ходою, яка чимось нагадувала ходу самовдоволеного кота. Було в ньому щось невловиме від цих самодостатніх пухнастиків з родини котячих.

Посмакувавши тортиком, вся компанія вирішила пограти в мафію, очікуючи на новини від Арсена та Слави. В'ячеслав, приготувавши своє "фірмове" різотто, вирушив разом з босом до села Свобода на місце виявлення трупа нещасної дівчини. Віта ж поїхала до моргу на впізнання тіла, куди мала під'їхати і сестра загиблої Ліза Франчук. Арсен Наконечний взяв із собою Славу для того, щоб той показав місце виявлення трупа нещасної дівчинки.