Розділ I Початок подорожі. Буковинка

«- Я ніколи не помиляюсь в таких речах!

- Та ні, на тому тижні ти думала, що Рос збирається тебе вбити.

- Пробач, але неможливо було повірити, що він розповідає таку нудну історію, просто щоб розповісти».

Уривок з фільму «Друзі» («Friends»), діалог Рейчел Грін та Фібі Буффе

Вбивство- завжди промах. Ніколи не  треба робити те, про що не можна поговорити з людьми після обіду.

Оскар Уайльд

Молода красива блондинка Стефанія Яремчук 👱‍♀️вже трохи жалкувала, що дала згоду поїхати з друзями відпочивати так далеко - аж в найвисокогірніше селище в Україні Буковинку. По-перше, вона вже років два збиралась зробити підйом в гори, які завжди манили її до себе, а по-друге, найкраща подруга Вероніка Стефанко давно вже вмовляла ближче познайомитись з її двоюрідним братом Святославом (Святом) Синицею, що не так давно повернувся з Англії та мав свій невеликий автосалон в Києві.

Стефа була молодою незаміжньою дівчиною, якій нещодавно виповнилось 22 роки, вона ще не відійшла від попередніх невдалих стосунків, тому віднікувалась від цього знайомства як могла, знаходячи для цього вагомі причини. Та врешті-решт і вони всі закінчились, тому коли Ніка подзвонила тиждень тому подружці та запропонувала підйом в гори, Стефанія погодилась.

Стефа Яремчук не була чоловіконенависницею (слово ж яке довге!) чи кар’єристкою, як могло видатись зі сторони. Ні, просто вона сама хотіла познайомитись, а всі зведення та сватання були зовсім не для неї. Але як же відмовиш найкращій подружці, тим паче перед її Днем народження?!

Свою Днюшку, як любила називати цей день Вероніка💁‍♀️, 23 березня, вона захотіла провести в незвичайному місці, щоб вона запам’яталась на все життя. Тут Стефа була згодна з Нікою, хоча сама не любила святкувати свої Дні народження. Раніше вона обожнювала 17 грудня, але зараз ця дата викликала в неї неприємні асоціації, вже два роки як викликала. А все через Бодю, Богдана, але не будемо, проїхали, як то кажуть.

Зараз треба було зосередитись на дорозі, бо Стефанія була за кермом своєї автівки – кросовера AudiQ5 🚙. Ніка сиділа поруч і жувала гумку з кавуновим смаком, потім видувала великі бульки, які лопали раз у раз, відволікаючи та страшенно дратуючи Стефу.

– Нік, припини, будь ласка, це робити,- попрохала дівчина подружку.

- Що робити?- запитала та у відповідь, невинно округливши ясні блакитні очі.

- Оце,- з притиском сказала Стефа.

- Добре-добре, вгамуйся. Бачила б ти своє обличчя,- засміялась вона, відкидаючи своє густе каштанове волосся назад. Було воно в неї гарне, з рудуватим відтінком, та трохи неслухняне як і вона сама.

- Ніко, а ось мені не до сміху, я за кермом взагалі-то.

- Так, ти як завжди права, Стеф. Все, мовчу,- сказала Вероніка, примириво піднявши руки до гори.

- Ти просто неможлива іноді,- зітхнула, усміхаючись подрузі Стефанія.- Але саме за це й я тебе люблю.

- А я тебе, моя люба, за твою правильність.

- Ось і поговорили,- усміхнулась знову блондинка до Вероніки.

- Доречі, треба зателефонувати Святу та запитати де вони зі Стьопою та Славою зараз,- промовила Ніка, беручи до рук айфон.

- Гарна думка,- погодилась Стефанія. Якщо що, ми вже доїжджаємо до Івано-Франківська,

- Окі. Святославе, а де ви зараз? Бо ми вже майже добрались до Франківська. Ви вже там? Круто, обігнали нас. Та ми просто зупинялись на заправці попудрити носика і кави попити, ось і відстали трішки. Добре, до зв’язку!

Хлопці вилізли з машини🚘. І дивлячись на них здалеку, поки машина під’їжджала до цих представників сильної статі, Стефа ще раз мигцем глянула на кожного.

Першим їй в очі кинувся Святослав, що стояв ближче за всіх до дороги. Свят був високим двадцятип'ятирічним підкачаним хлопцем з світло-каштановим коротко підстриженим волоссям, світлими очима кольору моря та сексуальною ямочкою на правій щоці, коли посміхався. В залежності від настрою очі, як і море, то ставали більш темними, коли хлопець гнівався, то світлішали, коли він перебував у доброму настрої. Також хлопець відрізнявся гарним тілом, адже мав м’язисті руки, безліч кубиків пресу на підкачаному животі та довгі гарні ноги.

В тому, що природа наділила хлопця гарним тілом, Стефанія випадково пересвідчилась рік тому, коли випадково побачила його в басейні у Ніки вдома, перебуваючи там в гостях. Зайшовши ввечері до приміщення басейну у сексуальному яскраво-рожевому купальнику, вона побачила Свята, який саме вилазив з води. Краплі повільно стікали по його підкачаному тілі. Видовище ще те, скажу я вам. 

Стефа тоді звісно не показала свого захоплення, адже цей нарцис і так був закоханий в себе аж занадто, тому привітавшись, як ні в чому не бувало, стрибнула у воду і поплила. Зараз прохолодна водичка була якраз дуже доречна, бо дівчина відчувала як палають її щоки. Клятий альфа-самець! Такі зарозумілі суб’єкти, на яких завжди вішались дівчата, були зовсім не в стилі Стефанії.