- Так що за допомога тобі треба? - перше, що сказав я, як тільки таксі з Ліс та Сонею поїхали.
- Ну по-чесному я думаю, що це вас потрібна допомога! - відповів на це Бор.
- А нам навіщо? - одзивається Рома.
- Я звичайно не експерт в оцих шури-мури, проте думаю, що дівчатам можна влаштувати побачення. Судячи з усього їм це необхідно. - пояснив Бор. - Та і взагалі їм треба якось розслабитися!
- Да, згоден. - кивнув я чоловіку. - Ліс багато чого пережила. І смерть мами, татове заточення у в'язницю. Да і якщо подивитися, багато випробувань за той час, доки розпочався конкурс ми з нею пережили. - повернувся я до цих двох.- Принаймні, що мене порадувало, це приїзд Ромича до Соні.
- Це дійсно було круто! - засміявся друг. - І як ти хочеш це провернути?
- Ну для початку можна замовити якісь процедури в спа-салоні! - почав записувати в блокноті хакер. - А далі вже облаштувати все інше.
Діло і правда було розумним. Подзвонивши і все організувавши, ми почали готуватися до самого побачення. Домовившись з батьком, я виділив два столика з віп-зони для двох побачень. А вже далі я з Ромичем облаштовував все на свій смак.
- Слухай, а Ліс нічого не казала про Соню? - відірвався від вибору квітів Ромич.
- У сенсі говорила? - подивився на чорноволосого.
- Ну там не знаю, якісь цікаві факти... - пожав плечима Романич.
- Еее... - замичав я і згадав нашу розмову з Ліс.
Ми сиділи в барі, народу було мало. Лисиця пила коктейль, а я уплітав сік.
- Ліс, скажи... - почав розмову я.
- Га?
- Чому Соня то і діло тягає з бару мотузки? - запитав дівчину.
Лисиця глянула на мене, і на мить зависла. Про те все ж згодом отямилася.
- Соня поклонниця БДСМ у всіх його проявах. - подивилася в пустоту руда. - Ну а мотузки... Думаю тобі вистачить просто загуглити це функції цих предметів в гуглі.
- Навіть так? - Що дивно, але я навіть не здивувався.
Тому зараз я подивився на Ромку і так же завис.
- Земля, прийом! - помахав перед моїм обличчям Романич. - Земля викликає Сашу!
- Є взагалі то дещо, тільки напевно ти вже про знаєш. - подивився на юнака я.
- І що це?
- БДСМ. Соня це просто обожнює.
- О? - відкрив рота Рома. - Схоже ми правда підходимо один одному. Слухай, може давай пройдемо тест на сумістність щодо наших половинок?
Я пожимаю плечима. Гірше уж точно не буде. Ну що ж.
- У тебе дев'яносто п'ять відсотків! - показав мені екран Ромич. - А в мене.. - юнак через деякий час добавив. - О! Повна сумістність! Рівно сто!
- Я навіть знаю, чому в моєму випадку не рівно сто відсотків! - хмикнув на це я. - Схоже, що п'ять цих процентів займає тато Ліс. А для мене є щастя тільки тоді, коли Ліс сама є щасливою.
- Бачу перетворюєшся в філософа! - поправив на собі футболку Рома. - Ти диви, до медитацій недовго залишилось.
Облаштувавши все по найвищому розряду, ми спустилися в підвал.
- Я якраз вас чекав! - помахав нам рукою Бор. - Схоже, що Ліс та Соня вже закінчили. І направляються до нас.
- Треба написати їм! - видав Романич і поліз в телефон. Я ж повторив. Повідомлення було коротким. Я попросив Ліс приїхати за таким-то адресом. Сказав, що це буде сюрприз. Лисиця хоч і недовірою, але згодилася.
- Все, тепер поїхали туди, куди треба! - задоволено потер руки Бор.
Залишок часу ми чекали дівчат. Навіть перевдягнулися в сорочки. Перемовлялися між собою і перевіряли чи все стоїть на місці. І ось відкриваються двері і заходять красуні.
Ліс відразу звернула на себе увагу. Коротке зелене плаття з відкрити плечима відкривало лебедину шию. Волосся дівчина розпустила та уклала хвилями на плечі. Соня ж вдягла не менш шикарне червоне плаття, яке так і притягувало до неї погляди. Проте я вдвох з Ромичем знав точно. Ці дівчата лише наші.
- Це що за цирк? - оцінила обстановку Ліс.
- Ми просто хотіли зробити вас приємне. Тому запрошуємо вас вдвох на побачення. - пояснив Ромка.
- На подвійне? - хмикнула блондинка.
Я посміхнувся і взяв за руку Лисицю, Рома - Соню. Ми рушили кожен за свій столик.
- Це перше і надіюсь не єдине наше побачення в спокійній обстановці! - глянув на дівчину.
Ліс тільки посміхнулася. Зустріч і правда проходила чарівно. Ніяких непередбачуваних ситуацій поки не відбувалося. Бор обіцяв що за всім буде приглядати. Я не здивуюсь, якщо в цьому йому допоможуть його вірні друзі - комп'ютер та камери.💻📷
Нам принесли закуски і ми почали їсти. Бесіда текла спокійно. Ліс розказала про те, що вона дізналася від Слави. Напевно це ж розповідає Ромі і Софія. І те, що скоро звільнять батька Ліс. Треба тільки почекати. Не то день, не то два.
- Я принесу вино! - піднявся я з місця. Вже на сходинках побачив і Ромича, який теж спускався до бару.
- Як побачення? - поклав руку на плече друга.
- Ой, налякав! - схопився за серце чорноволосий. А вже згодом додав. - Соня як тільки ми всілися, протягнула мене до себе і оце цілий час ми з нею цілувалися. Я навіть нічого не закинув собі в рот.
- Ну язик Соні там точно був! - хмикнув на його розповідь я.
У барі кожен попросив по пляшці вина, і вже вдвох ми рушили назад. Дівчата, як виявилося, за час нашої відсутності вже встигли перемовитися кількома словами.
І ось налитий перший бокал. З кожним ковтком вина Лисиця чомусь все менш і менш розмовляє. Да і вигляд став якийсь інший.
- З тобою все гаразд! - захвилювався я. - Ти після в'язниці трішки якась інша.
- Все нормально! - заспокоїла мене руда.
Ліс правда якась стала іншою. Далі вона сказала, що їй треба в туалет і піднявшись з дивану, дівчина рушила туди. До мене підійшов Ромич.
- А ти чого тут? - підняв на нього очі. - Твоя теж рушила в туалет?
- Нє. Соня вирішила, що я мало їй налив, тому пішла обідняти бар. - Пояснив юнак. - Піду до неї, поки в реальності випивка вся не закінчилась. А то схоже не буде чим гостей поїти. - Відказав чорноволосий і рушив вниз.