26 (Алекс)

- Почисти, будь ласка, цибулю!  - просить мене Меліса, як тільки ми опиняємося самі.

- Мужики не плачуть! - Вже котрий раз я промовляю собі, як тільки ніж доторкається до цього сльозогінного овоча.

Фух, вже наче пройшло! І з виконаним почуттям боргу йду до раловини щоб вмитися.

- Слухай, так навіщо ти сюди приїхала? - повертаю голову до дівчини, у надій почути правдиву відповідь.

- До мене подзвонив Палий, отой ведучий що конкурс "Живи або полюби" веде. Запропонував приїхати, сказав, що за це гроші дадуть. Зробити трішки драми і все - гроші твої! Ну я і поїхала! - відповіла, миючи м'ясо в мисці.

- Адаму теж напевно дзвонили?! - більш для себе запитав я.

- Да, я познайомилася з ним там на програмі. Цікавий хлопець.

- Але я так розумію, це не лише ця причина, з якою ти приїхала сюди.

- Твій тато. Це він попросив мене сюди приїхати! Сказав, що скучаю і хоче щоб ти повернувся. Але ж ти не хочеш! - підняла очі на мене брюнетка.

Я б радий повернутися, чесно. Але вислуховувати нотації тата про неправильно прожите життя, бажання немає. Вже ж скучаю, але приїхати не можу. З того дня як зайнявся блогерством і покинув навчання в університеті, спочатку переїхав до Ромича, а вже згодом знайшов собі квартиру. Ось так і живу. Тому лишній раз бачити батька, щоб той далі продовжував свердлити мені мозок. Краще обійдуся.

- А Ліс? Це її хлопець? - дівчина кинула в сторону вітальні.

Я кивнув. Про Адама мало що знав, Лисиця ж нічого не розповідала. Сам же не цікавився.

- Як тобі взагалі ця рудоволоса? - витирає мокрі руки об рушник Меліса.

- Симпатична, цікава, несподівана. - посміхаюся, згадуючи образ Лисиці. - Жива. Божевільна. Хитра. 

-Ти говорив мені те саме! - схрещує руки на грудях дівчина.

- В твоєму понятті це було "Оригінальна, красива, ексцентрична." - виправляю я.

- У випадку Ліс, прикметників більше. Вона дійсно тобі так подобається? - дивиться на мене колишня.

- Чесно?

- Да.

- З нею я відчуваю себе живим. А з тобою, тільки ти не ображайся, я відчував себе живим, тільки трупом. Твої кулінарні здібності мене колись приб'ють. - насторожено посміхаюся я. - Вибач тільки за зачіску!

- Нічого, давно хотіла коротко підстригтися! - хихикає Меліса. Дівчина і правду після нашого з Ромою справді підстриглася під їжака. І частина волосся вже встигла відрости.

- Тобі йде! - оцінюю її зачіску.

- Дякую. - дівчина лізе шукати сковорідку в шафах, а я виглядую у вітальню. 

Ліс щось каже Адаму, а згодом дивиться на мене і посміхається. Я показую великий палець вверх, що в нас все вийде. Та киває. Повертаюся назад. І якраз вчасно. Меліса знаходить всі необхідні прибори. Тільки якщо сковорідку вона знайшла без жодних проблем. То мультиварка пригоди явно шукала. Бо весь посуд, який був в шафі, вивалився на дівчину. І схоже, віддавив їй пальці на ногах.

- Ну с*ка, ну бл*дь, ах ти ж мразота, як боляче! - заголосила на весь будинок Меліса, стрибаючи на одній нозі. 

Все ж на словечки брюнетка повітря не пожаліла. І вимовила всі матюки які знала, та які чула. І на різних мовах, навіть. Ось що значить, коли ти знаєш не тільки свою рідну мову. Яке різноманітні матюки вживають люди різних національностей. Ніколи не думав, що такі слова є. Ну знав, що в англійській є таке слово як f*ck. Але матюки на німецькій... Таке відчуття, що викликають диявола.😅

В таких випадках в різних програмах чи фільмах включають пікання. Наче миша пищить. То в цьому випадку ця сіромаха схоже втратила голос. Бо Меліса ляялася довго і знатно.

На щастя, брюнетка нічого не зламала, але синяк точно отримала. В холодильнику довелося шукати лід. І поки дівчина сиділа на стільці з льодом, я вирішив глянути як там Ліс.

Наше перше фото! - дівчина ставить коробку на стіл і бере в руки одну з фотографій. Дайте вгадаю, це подарунок Ліс на День Народження. Цікаво, що там.

- Да, ти зробила це, коли я був без свідомості. В той день, коли мене побили і ти мене врятувала. - тикає пальцем на фото юнак, прижимаючись до Лисиці. 

Цікаве у них знайомство виходить. Бачу Лисиці навіть не треба старатися, щоб мене здивувати. В неї це виходить автоматично.

Я про себе рикаю, проте все ж свою присутність не подаю. Спостерігаю далі.

До мого невеликого здивування, Ліс рве фото на частини. Згодом іще на дві, і ще на дві, іще.

- Дощик! - І кидає все це вверх.

Адам до неї приєднується. В результаті всі фотографії порвані і дощиком стеляться вниз. Судячи з цього ставати назад парою вони не збираються. Ті двоє обнімаються. Ну що ж наче, закінчується все добре.

Повертаюся до кухні. Меліса продовжує готувати. Я підходжу до неї, щоб глянути на процес приготування. В результаті чого чую вибух, запах гарі і я з колишньою перетворююся в двох димочистів.

До нас забігає Ліс Та Адам.

- Чувак, в тебе задниця горить! - показує мені на попу Адам. А я блін думаю, що то горить. Горить?

Ліс підбігає, включає на повну воду і ллє на мене. Адам ж намагається привести в порядок Мелісу.

- Здається, тобі треба міняти штани і труси! - оцінює збиток Лисиця.

- Про то, що ти мені труси порізала ножицями, згадувати значить не будемо? - піднімаю вверх брову я.

Ліс і Адам якось дивно дивляться один на одного. В результаті хлопець махає, і Ліс забирає мене з кухні.

- Що відбувається? - дивлюся на неї, коли кухня знизає перед очима.

- Наші плани різко спростилися! - пояснює руда. - Принаймні перший пункт. - Вже більш до себе пробуркотіла вона. Все ж я почув.  - Давай рушаю у ванну. - Штовхнула мене вперед по сходинках.

Я рушив уперед, але те, що почув від Ліс...

- Дааа, - протягує Ліс. - Все ж Соня права, а попа в Саши... Є на що подивитися... - і вже згодом. - Господи, Ліс, що ти мелеш. Зазвичай таке кажуть хлопці! Мовчи, а то ще щось ляпнеш!

Вже біля ванни я зупинився.

- Давай сходимо в душ разом? - Ну що ж, Ліс, я вирішив. Здається, треба переходити на іншу сходинку відносин. І не просто тупо голимидивитися один на одного і займатися сексом. А робити повноцінні стосунки. А душ буде початковим етапом.