22 (Ліс)

Як і було обіцяно, наркотики привезло рівно о восьмій годині. Через п'ять хвилин приїхала поліція і в результаті все накрила. На жаль, Філа чи Розу не зловила, але принаймні схопила їх спільників. За що я з неймовірним задоволенням спостерігала біля паркану. Тепер стало на кілька наркоторновців менше в цій окрузі.

- Лисиця, блинчики готові! - кричить з будинку Саша.

- Я не Лисиця, мене звати Ліс! - відповідаю я хлопцю, проте все ж назад повертаюся.

З від'їзду наших друзів пройшло близько п'яти днів. За цей час я з Алексом дуже зблизилася. Хлопець знову запустив своє блогерство, тому раз-у-раз на його відео з'являлася я. До мого невеликого задоволення все ж не любила я це. Кілька разів спілкувалася з батьком. Ще ніколи тато не був таким задоволеним.

- Привіт. Слухай, є розмова! - починаю я розмову.

- Дай вгадаю, розкажеш про свої успіхи з визволенням мене з в'язниці? - посміхнувся тато.

- А хочеш?

- Аж слюнки течуть, розповідай! - зручно розташувався тато на ліжку.

Розповідала все. І про втечу з будинку, і про зустріч з Рябою, про ключики, про зустріч з Стюардом Вілсоном та про відкриття банківської ячейки. А також про наркотики. Про вживання. Моє і Сашине.

- Ліс, я ж тобі говорив, говорю і буду говорити. Зав'язуй! - промовляє батько.

- Все, закінчила. - киваю я. - Я висипала всі наркотики в унітаз я змила. - А вже тихіше добавляю. - Той порошок з коробки я не чіпала. Проте перевірила.

-І що? 

- Це кокаїн. Досить потужний і скажу чесно трохи удосконалений.

- В сенсі, удосконалений? - перепитує тато.

- Схоже, що Філ експериментував. І добавляв до кокаїну й інші наркотики.

- Не дивно. Філ любить це діло робити. - зітхає тато.

Далі розмова пішла про вже мій експеримент з ловінням наркоторновців.

- Ловко ти їх! - не стримує сміх батько. - Що збираєшся далі робити?

- Поки складати план дій. - відповіла я. 

- Тоді удачі тобі! - хихикає тато і відключається. Ну що ж, зато повеселила батька.

- Так, йдеш чи ні? Блинчики ж охолонуть! - кричить з кухні Саша.

- Йду, йду! - вириває мене з думок хлопець. 

І ось четвертий блинець в роті.

- В тебе ось тут брудно! - промовляє Саша і замість того щоб показати де саме, він пальцем проводить по щоці. 

- Які в нас плани далі? - роблю ковток я із чашки.

- Ну можна спочатку в ліжко, а потім в басейн, а далі подивитися фільм.

- Тільки не кажи, що в тебе все зводиться до сексу! - дивлюся на нього я.

- Коли бачиш таку дівчину, то все зводиться до сексу. Але можна і просто поплавати і подивитися фільм. 

Спочатку ми рушили до спальні, щоб впевнитися, що ліжко не рипить. Ряба прихід Саши прийняла незадоволено. Проте все ж зустріла. Та і Саня вирішив заново спробувати дружбу з нею.

Починалося з простого дружнього гладення по голові, згодом діло дійшло до годування з миски, а вже потім і до ігор на свіжому повітрі. Ряба спочатку холодно відносилася до хлопця. Видно не забула йому ту стряску. Тому обходила стороною. Через якийсь час все ж побачила, що Алекс зла не бажає. Проте все ж недовіра була, тому просто спостерігала. За відносинами між мною та брюнетом. І нарешті дала себе погладити. 

Хоча при першій можливості так і хотіла куснути його. По-чесному в ті дні, коли я була на нього зла, хотілося зробити те саме. Короче, ми з Рябою були дуже кровожарливі. 🐕‍🦺😏 Ви напевно подумаєте, це через те, що в мене ПМС. Повірте, ні, коли людина буває що бісить, то діло дійде не тільки до купання. Та й то ті дні не були довго.

- Ліс, ти думала колись про те, що було б, якби ми з тобою не зустрілися? - запитав Саша, коли ми лежали, обнімаючи один одного.

-Тоді я ж жила щасливим і довгим життям. - відповіла я.

- Тобто зараз твоє життя не щасливе? - здивувався Саня.

- Воно щасливе через раз. Воно як чорне і біле. 

- Ти зараз щаслива? Тільки чесно! - дивиться на мене хлопець.

- В даний момент, да. - так же чесно відповіла я.

- Тоді зараз ти станеш ще щасливішою! - відповів брюнет і поліз до мене.

Ранок наступив різко і несподівано. Ось що буває з людьми, які не дивляться на годинник. Я потягнулася і відкрила очі. Алекс спав, обнімаючи подушки. Це був кадр настільки милим, що я взяла телефон, сфотографувала і виставила в сторіз. Телефон якщо що був не мій.

Взявши речі, я потопала у ванну. З моїх уст не сходила посмішка. Чесно, я була щаслива.  Вже закутавшись у рушник, почула з кімнати як дзвонить телефон. Лиш би хлопця не розбудити, я кинулася в кімнату, ледве не загубивши рушника. Схопивши телефон, ломанулася назад у ванну.

- Ти чого так рано дзвониш? - пролепетала я в трубку. - Зараз тільки сьома година ранку.

- З днем народження! - прокричала Соня з Ромою.

- Треба дякувати, що не зробили це в дванадцять годин ночі. - позітхнула я.

- Взагалі ми до тебе дзвонили. Проте судячи з того ти була зайнята дещо іншим! - підморгнув Ромич. Ну да, плани були трішки інші.😏❤

-Двадцять років це ювілей! - радісно вигукнула Соня. - Ти Саші про своє день народження розказала?

- Він спить, як конь після біготні! - Виглянула Я з ванни.

- Ого, так бачу ніч у вас була жаркенька! - і руками, наче веєром, замахала Соня на себе.

- Та йди ти! - пробуркотіла я.

- Тоді відключаюсь. Давай зроби з себе цукерку! Цілую! - дзвінок увірвався. Бачу Ромич і Соня ідеально зіспівалися. Тепер про секс буде триндіти не одна Софія, до неї приєднався ще й Ромка. 

Ну що ж, а привести себе в порядок треба! Роблю собі маску на обличчя. І поки вона сохне, проводжу в порядок ногті на руках та ногах. Згодом фарбую очі, використовуючи оранджевий тон. Мазюкаю вії тушшю. Фарбую губи блиском. Все ж настрій у мене гарний, тому і одягаюся по-веселому. Жовтий топік на ґудзиках та джинсові шорти.

Коли я виглядую з ванни, Саша вже став, тому уступаю місце йому. Хлопець згодом виходить, і замість того щоб перевдягатися, лізе до мене з поцілунком.