Я відкриваю очі. Здається розслабитися було поганою ідеєю. Повільно піднімаюся з ліжка. І оглядаю кімнату. Якийсь одяг на підлозі. А на ліжку якийсь пацан. Голий. І я теж.
Швидко накриваюся простинею. Так, Ліс, згадуй. Якщо своє ім'я згадала, то й інше теж згадаєш. Я їла морозиво, Соня включила телевізор, в результаті чого вона мене вмовила піти на конкурс. Я пройшла. І зараз в будинку. Але чого я гола? І судячи з того, що юнак перевернувся на ліжку, це отой блогер Алекс. Алекс?! Я навіть не хочу знати, що було за той час, поки я була в іншому вимірі. І чого він в моїй кімнаті?
Закутавшись в простирадло я зрозуміла, що відібрала в Алекса те, чим він прикривав свій зад. А ще через який час до мене дійшло, що у нього симпатична міцна пружна попа, що так і хотілося по неї луснути. Проклята Соня, ти мене заразила. Тепер ще й думаю як вона. Що я більш-менш запам'ятала, так це розмову з Сонею. І її підозри щодо зради Слави. Треба буде поговорити з нею, тільки після того як схожу в душ. Про душ теж були якісь спогади, але нечіткі.
І тут Саша перевернувся на спину. Можна я цей момент пропущу! Хоча з-під прирозкритої руки на обличчі, оте щось у нього було великого розміру. Тому щоб і далі не таращитись на принади брюнета, кинула на нього простинь. Зібгавши свої речі в купу брудного, полізла у душ. І вже розтираючи себе губкою, зрозуміла що в нас був секс. І точно що не один раз. В такі моменти хочеться розплавиться і водичкою витекти з будинку в каналізацію.
Не знаю чого, але Алекс мене збуджує. Проте з ним я відчуваю себе по-новому, по-іншому, самою собою. З ним притворюватися кимось не треба, це вже плюс. Привівши себе в порядок, я вирішила зробити маску на обличчя. І поки вона сохла, полізла в телефон. Аж доки мені в рекомендації не попав ролик. "Лисиця і Жирафа навіки". А там якраз ті три дні, де я була поза межами реальності. Боже, що я творила. Як мене Саша купав, перевдягав, бігав за мною і звичайно як без сексу. Ще трохи І я не витримаюся і закодуюся від сексу. Якщо так можна. Про те, що я казала, то можна взагалі взагалі на стінку, а то й на дах лізти і вити.
Змивши маску, полізла перевдягатися. Спеціально для Саши з лисицями. Біла майка та зелені шорти. Як замовляв. В чемодані наткнулася на договір щодо цього конкурсу. Глянула. Якщо до цього моменту я відчувала невеличку незручність, то після прочитаного це була величезна величезність. А в моїх планах було за цей місяць дізнатися хто відправив батька у в'язницю. Ну нічого, викручуся!
В животі забуркотіло, і мені стало цікаво що ж я їла ці дні. Все ж готував мене Саша, судячи з відео.
Треба ж якась Алексу віддячити. Тому озброївшись всіма необхідними інгредієнтами для приготування товстелезних блинчиків, а також для смачних молочних коктейлів, включила музику на фоні.
Рекомендації пісень для приготування блинчиків.
За співом мене застав Саша, коли я перевернула блинчик на іншу сторону. Хлопець став підпівати. Це був бархатний божественний голос.
Я посміхнулася на це і переставила тарілку з блинчиками на барний столик, за яким юнак розташувався.
- Круто співаєш! - прокоментувала я його слів.
- Це саме можна сказати і про тебе! - добавив він. - Але судячи з того що було вчора... - Я на мить закрила очі, - ти взагалі не вмієш приймати компліменти.
Від такого шикарного красунчика ще на навчилася. Та Господи, чого гріх таїти. Алекс симпатична Жирафа!
- Вирішила остаточно перетворитися в Лисичку? - хиикнув на мій образ Саша.
- Я щось не бачу твоїх трусів з Жирафою! - фиркнула я.
- Побачиш! - хитро посміхнулася. - Тільки хотілося б уточнити, що наступні труси різати ножицями не будеш.
- Нічого не обіцяю! - підморгнула я, стоячи спиною до нього.
- Я хоч тебе і не бачу, але розумію, коли дівчина щось задумала.
- Що? Порізати всі твої труси? - єхидную я над ним. - Боляче треба.
Після сніданку я сіла за комп'ютер. Дякую тату, який навчив мене ставити приховані камери, а також зламувати сайти. Бо перше, що я зробила, це подзвонила до Соні. Саша відразу накивав п'ятами з вітальні.
- Привіт. Ти не зайнята?
-Та ні, - зітхнула та.
- Вигляд не дуже!
- Не виспалася! - посміхнулася Софія. - Думала щодо своїх стосунків.
- І як прогрес?
- Тобі все спішно! А мені щось не дуже! - промовила подруга.
- Секунду! - Я відключила камеру.
З того часу як батька засадили у в'язницю, я часто навідувалася в компанію, де він працював. Це був величезний амбар, де стояли вантажівки. Мене до сих пір мучає думка, що стала причиною татового невезіння, м'яко кажучи. Тому в амбарі встановила камери, так як не часто туди могла приходити. Наприклад, як оце зараз. Але те, що побачила я на камерах в ніякі ворота не влізало. Філ, який мені не подобався з самого початку, а також хлопець якого ніяк не очікувала бачити говорили між собою та обнімалися. Філ і Слава. Тепер зрозуміло, що Слава не по дівках лазить.
- Будь обережний! Те, що ми батька її засадили у в'язницю, а мати в іншій країні лікується, все ж дівка явно щось про нас знає.
- Не хвилюйся, тато. Я поговорив з мамою. І вона сказала, що руда в конкурсі пройшла. Вона не знає, у що вляпалася.
- Чудово. Роза надала неоцінену послугу для здійснення нашого плану. Про подругу її не забувай.
- Там все чики-пуки.
Ті двоє обнялися і з кадру пропали.
- Ліс? Ти мене чуєш? - почулося з трубки.
- Да. - Все ще знаходячись в шоці, промовила я.
- Ти якась не своя!
Я оглянулася і дуже тихо прошепотіла.
- Треба зустрітися.
- У тебе ж конкурс? - підняла брову вверх Соня. - Як ти це провернеш.
- Повір. Це питання життя і смерті!
Аж раптом пролунав голос Полия.
- Дорогі телеглядачі, телеслухачі, а також учасники нашої передачі. З радістю хочу вам повідомити, що діє акція "Гості в програмі!", де ви зможете запросити своїх друзів на наш конкурс, щоб поспілкуватися, а також краще дізнатися свого сусіда.