Глава 7. Перший тренувальний вихід: Болото Невдах.

Акт 1. Організація виїзної перевірки. Профспілковий бунт на багнюці.

Перший рівень прикордонної зони, гордо іменований місцевими Гільдіями як Болото Невдах, зустрів наше паті «Аудит Хаосу» суцільним логістичним провалом у сфері кліматичного контролю. Навколо розстилалася безкрая, смердюча багнюка брудно-зеленого кольору, над якою важкими пасмами зависав густий, задушливий туман. Пахло кислим торфом, гнилим жабуринням, сіркою з підземних магічних джерел та повною відсутністю елементарної санітарної обробки.

Я йшла попереду, впевнено карбуючи кожен крок кованими чоботами по рідкісних сухих купинах. Мої два розкішні руді хвости м’яко і синхронно ворушилися за спиною, час від часу з сухим тріском випускаючи дрібні сині іскри магії блискавок — мій учорашній розблокований бонус за ліквідацію Гобліна-колектора працював стабільно, наче швейцарський годинник. У руках я тримала свій незмінний масивний рожевий блокнот, запекло клацаючи ручкою Parker і звіряючи таймінг нашого першого виїзного квесту.

За моєю спиною, з гучним залізним гуркотом, ледь переставляючи ноги в багнюці, тупав ельф-лучник Селестіан — а в нашому київському минулому 24-річний мажор Семен із Печерська. Його розкішний смарагдовий плащ від елітного кутюр'є Імперії вже по самі поли був заляпаний смердючою тванню, золотаве волосся безладно розпатлане, а на плечах висіли три гігантські, замазувані технічним мастилом сумки гнома Барні, вщерть забиті залізними гвинтами й розвідними ключами. Поруч із ним, ліниво посвистуючи, йшов сам гном-інженер, тримаючи наготово викрутку, а Галахад монолітно замикав стрій, впевнено підтримуючи свій дзеркальний щит Сталевого Лева.

— Стояти! Стояти, я сказав! Порушення КЗпП магічного світу! (тобто кодексу законів про працю фей, ельфів та гномів*) Тотальний дефіцит охорони праці! — раптово з глибини мого великого сірого худі з диким обуренням вилетів фей Твіггі.

Він здійняв хмару зелених іскор, з розгону залетів мені прямо на ніс, сів на перенісся і люто схрестив свої крихітні ручки на каптані з листя. Його зелений ліхтарик-навігатор панічно миготів яскраво-червоним світлом, наче сигналізація при спробі пограбування банку.

— Що знову не так із твоїм окладом, Твіггі? — я зупинилася, ліниво примруживши свої золоті лисячі очі й повівши рудим вушком. — Ми йдемо за графіком. До зони скупчення перших магічних мобів залишилося рівно п'ять хвилин за твоїм же білінгом.

— Графік правильний, а умови праці — це суцільний геноцид дрібного крилатого персоналу! — заверещав фей, тицяючи своєю дерев'яною паличкою мені прямо в лоб. — Подивися на цей туман! Це ж токсичні викиди першого рівня небезпеки! У моєму трудовому договорі, який ви мені підсунули, чітко прописано: за роботу в шкідливих і вологих умовах мені належить щогодини видавати склянку свіжого козячого молока та додатковий грам суничного пилку для профілактики заклинювання крил! А ми топчемо це Болото вже сорок хвилин, а молока на балансі досі немає! Я оголошую італійський страйк! Мій локатор переходить у режим пасивного очікування, і шукайте дорогу крізь ці жаби самі! >:)

Селестіан ззаду важко, жалібно зітхнув, скидаючи важкі сумки Барні на сухий пеньок, і втомлено потер перенісся під своїми окулярами в золотій оправі.

— Твіггі, братухо, підтримую твій бунт, — процідив ельф-мажор крізь зуби, витираючи бруд зі свого смарагдового рукава. — Ця жінка — просто залізобетонний тиран. Я на Печерську в коворкінгу за такий овертайм уже б засудив HR-відділ. У мене плечі горять від цих гвинтів, а вона навіть не дозволяє мені зробити кава-брейк! Мені потрібен мій матча-лате на мигдалевому молоці, а не цей болотний відвар!

Я повільно підняла ліву руку, двома пальцями обережно, але міцно перехопила Твіггі за його прозорі крильця й зняла зі свого носа.

— Твоя профспілка, Твіггі, — спокійно, карбуючи кожне слово інтонацією суворого головного аудитора, промовила я, дивлячись прямо в його крихітні перелякані зелені очі, — не має жодної юридичної ваги на Болоті Невдах. Згідно з пунктом 8.2 нашого магічного контракту, видача молока за шкідливість передбачена тільки в тому випадку, якщо рівень токсичності повітря перевищує п'ятдесят пунктів за шкалою гномів. А зараз тут усього дванадцять пунктів, тобто звичайна підвищена вологість через твою ж ліниву навігацію. Твій страйк під час виконання виїзної перевірки — це грубе порушення трудової дисципліни, штраф у розмірі денної норми ягід і переведення твого офісу на голодний пайок до вечірнього дедлайну. А щодо тебе, Семене... — я холодно перевела погляд на ельфа-інтерна. — Якщо твій ельфійський менеджмент з MBA не здатний утримати вагу інструментів Барні — я викреслюю твої балістичні стріли з графіка розподілу прибутку від першої скрині. Десять секунд на дебаг системи обох. Або ми йдемо вперед, або я оптимізую ваші оклади до нуля. ;)

Фей Твіггі миттєво затих, його ніжки перестали бовтатися в повітрі, а зелений ободок контракту на його шиї попереджувально мильгнув золотим світлом. Він судорожно вхопив свій ліхтарик, увімкнув ідеальний, яскравий зелений промінь прямо вглиб туману і лагідно пропищав:

— Маршрут оновлено, Олено Миколаївно! Страйк скасовано з технічних причин! Попереду зафіксовано рух нелегальних матеріальних активів! Тобто великих і жирних мобів! Біжу відпрацьовувати KPI!

Селестіан страшно загарчав, судорожно закинув важкі сумки Барні назад на свої широкі ельфійські плечі, підхопив свій лук із білого дерева й поспіхом покрокував за мною, тихо бурмочучи під ніс:

— Жорстока жінка... Чистий залізобетон з КНЕУ... >:)

Акт 2. Дебаг на місцевості. Битва проти Магічних Слимаків.

Шурх! Свист!

Не встигли ми пройти й сотні метрів за зеленим променем Твіггі, як смердюча зелена багнюка навколо нас раптово вибухнула гігантськими фонтанами бруду. З глибини болота, сухо клацаючи щелепами, виповз перший серйозний пак місцевих мобів — п’ятеро гігантських Магічних Слимаків-шкідників. Кожен із них був розміром із хороший київський мікроавтобус, їхні тіла з густого фіолетового слизу пульсували кислотною магією, а довгі рухомі вусики на головах миттєво зафіксували мої руді лисячі вушка.