Глава 5. Битва з Гобліном-колектором.

Акт 1. Оптимізація першого паку. Контракт на залізобетонний болт.

Нульовий ярус Лабіринту Часу зустрів гільдію «Аудит Хаосу» похмурим, залізобетонним маревом. Стіни з темного, необтесаного каменю, що йшли вглиб на сотні метрів, були покриті шаром холодного неонового слизу, який слабко висвітлював довгі коридори блідо-фіолетовими спалахами. Пахло сирістю, древнім пилом, іржею від старовинних пасток та повною відсутністю елементарного санітарного контролю.

Я йшла попереду, впевнено тримаючи руку на руків'ї своїх парних полуторних кинджалів, а мій єдиний пухнастий рудий хвіст ліниво ворушився, допомагаючи балансувати на слизьких кам'яних плитах. За спиною важко, з гучним залізним брязкотом тупав наш новий головний танк — лицар Галахад, судорожно стискаючи свій ростовий щит з обдертим левом. Поруч, дрібно перебираючи короткими ніжками, поспішав гном Барні, намертво вчепившись у сумку з інструментами.

— Олено Миколаївно! Стояти! Регламент порушено! — раптово з глибини мого великого сірого худі з обуренням вилетів фей Твіггі, здіймаючи хмару зелених магічних іскор.

Він упевнено залетів мені прямо на ніс, сів на перенісся, закинувши ногу на ногу, і люто схрестив свої крихітні ручки на каптані з листя. Його зелений ліхтарик-навігатор обурено блимав червоним кольором.

— Що знову не так з таймінгом, Твіггі? — я зупинилася, ліниво примруживши свої золоті лисячі очі й повівши вушком. — Ми йдемо за графіком вже двадцять хвилин. До першого логістичного хабу монстрів залишилося всього три коридори за твоїми ж координатами.

— Графік-то правильний, а от норма виробітку для персоналу — це суцільне рабство Імперії! — верескнув фей, тицяючи своєю дерев'яною паличкою мені в лоб. — За трудовим договором, який ви мені підсунули в таверні, я маю отримувати три грами магічного суничного пилку за кожну успішну митну зону! А ми щойно пройшли поворот із прихованими арбалетами, гном-інженер знешкодив тригер, а моєї премії на балансі досі немає! Я вмикаю профспілку Духів Лісу! Якщо моя добова норма ягід не буде збільшена на сорок відсотків — мій навігатор переходить у режим безстрокового страйку, і ви застрягнете в цих суміжних печерах на сорок років!

Галахад ззаду ошелешено застиг, його рот під залізним забралом кумедно відкрився. Найманці Валлона ніколи не бачили, щоб тридцятисантиметровий фей виставляв ультиматуми однохвостій кіцуне.

Я повільно підняла ліву руку, двома пальцями обережно перехопила Твіггі за його прозорі крильця й зняла зі свого носа.

— Твоя профспілка, Твіггі, — спокійно, карбуючи кожне слово інтонацією залізобетонного боса, промовила я, дивлячись прямо в його крихітні перелякані очі, — не має жодної юридичної сили на території Нульового ярусу. Згідно з пунктом 5.4 нашого контракту фамільяра, преміальні виплати у вигляді суничного пилку нараховуються тільки після успішного закриття фінансового кварталу рейду — тобто після виходу на перший Бос-рівень та збору реального комерційного луту. Ти щойно оголосив страйк під час виконання прямого виробничого квесту. Це грубе порушення трудової дисципліни, штраф у розмірі двох добових норм ягід і позбавлення безкоштовного сиропу в таверні Брогга на тиждень. Тож або ти зараз же вмикаєш свій зелений промінь і коригуєш маршрут, або твій навігаційний офіс буде ліквідовано за статтею про службову невідповідність. Час пішов. Десять секунд на дебаг системи.

Фей Твіггі миттєво затих, його ніжки перестали бовтатися в повітрі, а зелений ободок нашого магічного контракту на його шиї коротко, попереджувально мильгнув золотим світлом. Він судорожно вхопив свій ліхтарик, увімкнув ідеальний, яскравий зелений промінь прямо вглиб темного тунелю й лагідно пропищав:

— Маршрут оновлено, Олено Миколаївно... Попереду зафіксовано скупчення нелегальних матеріальних активів. Тобто мобів зі скринею. Біжу відпрацьовувати оклад!

Раптом стіни коридору загрозливо забрязкали. Твіггі зафіксував у стінах натяжні нитки прихованих арбалетів Імперії.

— Мій вихід! Час для технічного дебагу! — гном Барні з переляканим, але шалено азартним писком миттєво кинувся вперед, проповзаючи під ногами Галахада.

Він дістав свій великий магічний розвідний ключ, ліниво підповз до великої плити-тригера під ногами й з усього розгону заклинив головну спускову шестерню механізму, з тріском забивши туди звичайний залізний болт!

— Оп-ля! Забили болт на імперські пастки! — торжествуюче закричав гном, витираючи руду бороду від мастила. Магічний тиск у пускових трубах миттєво заблокувався, приховані арбалети жалібно клацнули в стінах, але жодна стріла не вилетіла, бо наш інженер просто перекрив їм подачу енергії за системою KPI!

Але розслаблятися було рано. Прямо з темряви на нас вилетів перший серйозний пак мобів — десяток Скелетів-гвардійців у напівзогнилих залізних кольчугах, зі старими іржавими щитами та довгими списами. Помітивши нас, три червоних ока ватажка скелетів спалахнули пекельним фіолетовим вогнем, і кістки ворогів сухо, мерзенно забрязкали, шикуючись у бойову лінію.

— Галахаде — лівий фланг! Вмикай кут сорок п'ять градусів! Перенаправляй вектор їхньої атаки в стіну! — закричала я, вихоплюючи парні полуторні кинджали, поки темна сталь лез ловила фіолетові спалахи магії.

Лицар зреагував миттєво, його залізобетонна довіра до мого сорокарічного досвіду спрацювала на повну потужність. Він ривком зробив потужний маневр вліво, і його масивний щит із гуркотом врізався в лівий фланг скелетів, ламаючи їхню симетрію. Списи ворогів сухо сковзнули по залізу під косим кутом і зсунулися в глухий кам'яний куток, створюючи штучний логістичний затор! Галахад тримав агро ідеально, його показники витривалості завдяки моєму таймінгу залишалися в зеленому плюсі!

Я ввімкнула білу магію прискорення. Час навколо сповільнився, перетворюючи рухи скелетів на ліниві затримки. Я пролетіла крізь їхній стрій, наче невагомий рудий привид, мій єдиний хвіст ідеально тримав баланс, а кинджали швидкими, розмашистими ударами почали зрізати черепи й суглоби ворогів. Два точні удари — і три скелети розлетілися на біле кісткове борошно під моїми ногами. Через дві хвилини весь пак мобів було професійно оптимізовано під нуль.