Глава 8

— Теж полюбляєш зливи, Катікет? Мені от подобається працювати, коли за вікном дощ, а поряд з ноутбуком стоїть чашка гарячого шоколаду. 

Може, варто вдати, що я його не почула й він відчепиться? Або зрозуміє, що говорити з ним бажання нема? Намагаючись стримувати цей тваринний порив відповісти йому чимось уїдливим, я продовжувала дивитися у вікно, вдаючи, що спокійна і абсолютно не бішуся від того, що Качур і тут мене дістав. Що він взагалі забув на конференції економістів? 

— Кет? 

— Чого тобі? — роздратовано гаркнула та повернулася, наштовхуючись на темні очі, що з великим інтересом вивчали мене. Зміряла його зневажливим поглядом, аби не вважав, що я рада бачити його. Сьогодні на Качурові була чорна худі з принтом відомої зарубіжної рок-групи та джинси, схоже, доволі дорогі.

Повитріщавшись на мене кілька секунд, Панченко широко усміхнувся своєю коронною голлівудською посмішкою і став дуже впевнено говорити:

— Я теж скучив за тобою, моя Кетрін. Особливо після того, як ти несподівано припинила писати мені вночі. Навіть почав хвилюватися, що образилася. Але бачу, що все навпаки, — пройнялася до мене ще більшою любов'ю. Втім, я тут не для того, щоб виясняти, що між нами. У мене є ділова пропозиція, від якої ти точно не зможеш відмовитися…

— Я відмовляюся, — перебила його та перевела погляд на трибуну, де вже вийшов наш завідувач кафедри, щоб сказати вступне слово.

— Кітті, це не стосується мого ліжка, — поблажливо сказав брюнет, якогось дідька підсуваючись ближче до мене.

— Здурів? — поглянула на нього сердито та відсунулася впритул до холодної батареї. 

— Як би тобі не хотілося вжалити мене поглядом, знай, я стійкий до зміїних отрут, — я аж задихнулася від обурення, а Качур продовжив, мов нічого й не було: — Мені тут нещодавно випав шанс стати ведучим однієї нової передачі на ютуб і моя напарниця, на жаль, відмовилася.  Я подумав — а чому б не запросити мою Кет? Це був би дуже цікавий досвід для нас обох.

— По-перше, я не твоя, Панченко, затям це кінець кінцем, — я стишила голос, адже конференція нарешті почалася. — А по друге, я з тобою в одному приміщенні більше трьох хвилин не витримую, бажання задушити голими руками пре через край. А ти хочеш, щоб я терпіла твою Качиню персону годинами?

— Облиш, Катерпілер, нам же весело разом!

Весело йому, бачте! Хотілося задушити гада! Але я наказала собі ігнорувати пернатого, сподіваючись, що з часом йому набридне тут крякати й він піде собі до своїх родичів на болотяне озеро ловити жаб та карасів.

Він довго розпинався, описуючи всі переваги цієї роботи і навіть обіцяв непогану зарплатню. Але я була непохитною — мовчки слухала доповідачів конференції й занотовувала  спокійно у блокнот. Аж поки він не сказав чарівне слово. Ні, це було не "будь ласка"...

— Якщо погодишся, з мене бажання.

Бажання. О, як же мені подобалося, коли люди ладні були піти мало не на все, тільки щоб я погодилася з ними співпрацювати. Не повертаючись до Панченка, задумливо постукала ручкою по блокноті, потім усміхнулася хитро. Я справді могла б  піти з ним на весілля до Світі та Алекса, якщо не вдасться вмовити Ярослава. Або брюнет може написати замість мене курсову, чи взагалі дипломну. Він хлопчик башковитий, впорається, а як ні, то це не мої проблеми. Ну або ж попросити не діймати мене на крайній випадок. 

— Будь-яке бажання?

Він хмикнув і розслаблено відкинувся на спинку стільця. Мабуть, вирішив, що перемога уже за крок від нього, але так просто здаватися я не збиралася.

— Мені подобається хід твоїх думок, Катетер, — задоволено прокрякав він, — нехай буде будь-яке, так навіть цікавіше.

— Я подумаю над твоєю пропозицією, Качуре, — нарешті повернулася до нього, виділяючи його "миле" прізвисько. — А тепер швидкуй звідси та не заважай мені навчатися. 

Задоволена посмішка на його гарненькому обличчі якогось біса хвилювала моє серденько, тому я поспішила відвернутися й зосередитися на виступі дуже схвильованого студента. І мені навіть одразу вдалося зрозуміти про що він розповідав всьому залові. Але за кілька секунд тихий шепіт над моїм вухом змусив опинитися у вакуумі.

— Це буде неймовірно, Кет! Тобі сподобається!

Я не могла зробити подих, адже складалося враження, ніби він говорить зовсім не про якесь там дурнувате шоу, а про… Ні, я не повинна дозволяти собі навіть крихітну думку про якісь найменші стосунки з ним! 

Поки я намагалася взяти себе в руки та видати хоча б щось у відповідь, Панченко здимів, мов і не тріпав нерви ще хвилину тому. Залишився лише аромат надзвичайно приємних парфумів, що переслідував мене до кінця конференції і навіть після неї. 

***

Ярик спізнився майже на сорок хвилин, я почувалася роздратованою та голодною. А поки бігла до його автівки на університетську стоянку, ще й змокла.

— Привіт, мала! — хлопець весело підморгнув мені, щойно я сіла, а потім поцілував, пристрасно зминаючи губи, що я навіть стала трохи добрішою. Ще й з колонок лунала одна з моїх улюблених пісень.

— Де ти так довго був? — пробурмотіла, насолоджуючись тим приємним поцілунковим теплом, яке ширилося тілом. 

— На зустрічі, Катю, на дуже важливій зустрічі. До мене поїдемо?