36. Женя. Бійка і її наслідки

Не допомогло навіть зізнання. Нічого не допомогло. Мені хотілось просто набухатись і нарешті вибити з голови всі думки про Лару. Але я знав, що це не мало сенсу. Я не міг забути її, не міг і все.

Не зупиняло мене не те, що вона вагітна від того придурка, не те, що вона його кохає. 

Тому власне я так і зробив. Поїхав до бару. 

Дівчат я не клеїв, навіть на зло Ларі я не міг це зробити. Мене не приваблювала жодна, я не міг думати ні про кого, крім Лари. 

Склянка за склянкою я просто напивався все більше і більше. Коли до мене двічі підходили кралі, я їх тупо ігнорував.

Але друга щось довго не відчіплялась від мене і продовжувала розпитувати про все підряд.

Вона була в короткій облягаючій чорній сукні, яка майже не приховувала її принади. Довге світле волосся , яскравий макіяж…

— Чому ви такий сумний? — запитала вона мене.  

— Кохана жінка кинула мене і завагітніла від якогось придурка, — я насупився. Не знаю, що розвʼязало мого язика. Може, випитий алкоголь. А може, мені просто було ні з ким це все обговорити. 

 — О, співчуваю… Але може, це на краще? Тобто, що вона кинула вас зараз, а не через років десять, коли б у вас були спільні діти і вам довелося платити на них аліменти? — вона поклала долоню мені на запʼясток.

Я закотив очі. Аліменти це точно не те, що лякало мене в дітях. 

Вже хотів послати цю знавчиню законів, коли раптом відчув, як на моє плече лягла чужа рука. 

— Ти чого мутиш з моєю дівчиною? — запитав якийсь здоровань.  

— Нічого я не мучу, твоя дівчина сама до мене причепилась, — я насупився. 

Дівчина ображено зиркнула на мене і раптом сказала:

— А хто мене до себе запрошував? І обіцяв незабутній секс? Я тільки-но сказала, що не поїду, бо в мене вже є хлопець! 

— Ах ти козел! — взревів той і раптом вдарив мене кулаком прямо в щелепу так, що я впав з барного стільця. 

Здається, з моєї губи почала текти кров. Реакція була заторможеною, бо я напився…

— Я тебе вбʼю! — додав мужик, але коли кинувся до мене, та тупа коза схопила його за руку.

— Любий, ходімо звідси, цей придурок не вартий, щоб ти бруднив об нього руки, — сказала вона. 

— Добре, — буркнув він, але не через свою дурну подружку, а бо побачив, що в наш бік йшла охорона бару.

Я підвівся на ноги, в голові трохи паморочилось, сильно він мені заїхав. А з губи, здається, крапала кров. 

Я викликав таксі прямо так. На барі попросив тільки серветку…

***

Коли доїхав додому, алкоголь з крові не вивітрився, бо коли я був вже в вбиральні, щоб промити рану і привести її в нормальний вигляд, я натомість стягнув з себе футболку і зробив селфі. 

Рішення відправити фотку Ларі було спонтанним і дурним. Але я був достатньо пʼяний, щоб робити спонтанні і дурні речі. 

"Відмовив дівці в барі, а вона сказала своєму мужику, який раптом прийшов, що я її клеїв. Коза", — пояснив я.

Вона прочитала повідомлення і одразу почала писати відповідь:

“Ти обробив рану? Може бути правець або зараження крові… Промий антисептиком і заклей пластирем!” — прийшло за хвилину. 

"Не хочу. Лінь", — написав я швидко. 

Певно, я чекав якоїсь ще реакції. А це було тупо. Ну на що я чекав? На ревнощі? Або на те, що вона захоче приїхати? Вона вагітна від іншого… 

“Впізнаю тебе, — вона поставила смайлик. — Але зі здоров’ям краще не жартувати. Нам же ще місяць треба розважати твого ділового партнера з дружиною…”

Це була проста ввічливість. Так, саме вона. Вона дійсно більше не переживала за мене. 

"Ну авжеж, ти завжди до всіх така добра, що ще я очікував почути", — написав я у відповідь.

“Це схоже на пасивну агресію”, — написала Лара. — Але я вибачаю тебе, бо ти, мабуть, засмучений після цього випадку в барі. Може, приїдеш до мене, я промию тобі рану?”