9. Лара. Несподівана зустріч

Це сталося через два місяці після нашого знайомства. Ілля завжди мені допомагав і з поселенням в квартиру, і потім, коли я купила деякі меблі, і просто заходив час від часу по сусідськи, запитуючи, чи все в мене гаразд, чи нічого не зламалося і тому подібне. 

І цього вечора він так само зайшов до мене після роботи, і я побачила в його руці букет троянд. 

— Ой, це мені? Дуже гарні, — трохи розгублено промовила я. 

— Так, тобі, — він усміхнувся. — Ларо, я тут подумав… Давай сходимо на побачення?

Не буду говорити, що я не передбачала такий розвиток подій. Я бачила, як Ілля на мене поглядає, так чоловіки поводяться лише з дівчиною, котра їх зацікавила. І все ж це запрошення відбулося несподівано, і я навіть не знала, що відповісти. Зрештою сказала: 

— Вибач, але, мабуть, це не дуже гарна ідея…

— Чому? — він здивовано поглянув на мене. — Я тобі не подобаюсь?

— Ти дуже хороший, і подобаєшся мені, але як друг…

— Але… Ти ж ніби зараз самотня… Чому б нам просто не спробувати? — він зазирнув мені в очі. 

— Справа в тому, що я чекаю дитину, — сказала я і глянула на Іллю, очікуючи, що ця новина розхолодить його наміри щодо побудови стосунків зі мною. 

— Ти вагітна?... Ну, але ти ж не разом з тим чоловіком зараз? — одразу запитав він. — Тобто, ви не в стосунках? Так?

— Так, ми розійшлися, але я… — я зітхнула. — Я кохаю його досі. Тому не хочу обманювати тебе. Це було б неправильно після всього того добра, яке ти для мене зробив… 

— Але рано чи пізно ти все одно маєш його забути, хіба ні? — Ілля з надією поглянув на мене. 

— Можливо, мені просто треба трохи більше часу… Зараз я не готова одразу починати нові стосунки. А потім з’явиться дитина… Мало хто захоче зустрічатися з самотньою мамою, адже стільки не заміжніх і вільних від дітей дівчат навколо…

— Хіба від того, що ти мама, зміниться факт того, що це ти? Мені хочеться бути з тобою… — сказав він, не відводячи погляду від мене. 

— Тоді, якщо ти серйозно налаштований, давай трохи почекаємо, добре? — я зазирнула йому в очі. — Будемо спілкуватися просто як друзі, а коли я відчую, що забула Женю, то ми з тобою спробуємо почати все з чистого аркуша…

— Добре, я почекаю, — він зітхнув. — Хоча, найкращий спосіб забути старі стосунки, це саме почати нові. Поки ти цього не зробиш, будеш весь час згадувати колишнього. 

— Мабуть. Але я сподіваюся, що мені вдасться закрити цей гештальт, і тоді я не нестиму з собою у нове життя старі образи. Я відчуваю, що вже близька до цього, а народження дитини точно посприяє тому, що я забуду Женю. Потрібно лише трохи почекати…

***

Ілля більше не став наполягати на тому, щоб ми почали зустрічатися. Мабуть, і справді вирішив дати мені час. Але десь на четвертому місяці моєї вагітності сталося те, що я не могла передбачити, ми зустрілися з Женею. 

Зараз ми проживали в різних районах міста і пересіктися в принципі мали дуже мало шансів. І все ж це сталося на залізничному вокзалі, коли я приїхала від батьків, гостювала у них кілька днів, і так і не змогла розповісти, що ми з Женею вже не разом і що я чекаю дитину. Я відкладала це з дня на день, а потім подумала, що краще напишу лист, коли вже повернуся до Києва  і  в листі вже про все розповім. Я боялася сказати це їм в очі, бо ця ситуація виглядала б так, немов я якась невдаха, яка не змогла побудувати нормальну сім’ю і залишила дитину без батька…

Я якраз виходила з приміщення вокзалу, коли побачила знайому автівку, а біля неї стояв Женя і дивився прямо на мене. Безперечно він мене помітив, тому втікати чи ховатися не мало резону. Я продовжила свій шлях, а проходячи повз нього, спинилася і сказала:

 — Привіт, як у тебе справи? 

— Привіт, — він опустив погляд на мій живіт, який вже трохи округлився. 

 — Я до батьків їздила, — сказала я, відчуваючи всю незручність цієї ситуації. — А ти що тут робиш? 

— Маю зустріти партнера, його потяг прибуває з Варшави за двадцять хвилин, от якраз припаркувався, а потім тебе побачив.  

 — Зрозуміло… — я не знала, що сказати, тільки зараз, побачивши його, зрозуміла, як сильно скучила за ним. як хочу, щоб Женя мене зараз обійняв і сказав: “Я був неправий, давай почнемо все спочатку?”...