Сергій
На Лізу можна було покластися — язик у неї працює швидше, ніж мозок. Трошки піднажати — і вона мені вже все виклала: Аня ні з ким не зустрічається.
От брехуха. Так і знав, що тоді просто вигадала, щоб відшити мене. Усміхнувся про себе.
Я піддобрив Лізку — підкинув пару хороших клієнтів, щоб заробила. Вона, звісно, розквітла, і вже була готова на маленькі послуги. Тож я ненав’язливо вмовив її організувати зустріч. Оплатив навіть той салон, куди вони ходили в солярій.
І ось — виходить Аня з Лізою після салону. Серце у мене аж сіпнулося. Бачив її один раз весною: куртка, джинси, все тіло закрите. Тоді вона вже мене зацікавила. А зараз літо, тоненьке платтячко, відкриті худі плечі, груди, які так і просяться в руки, оголені ноги… Довге густе волосся. Майже без макіяжу, але ця природність просто б’є в голову.
“Тримай себе в руках”, — наказую собі. Але всередині все клекоче, хочеться схопити й потягти в ліжко. Про що ми там говорили — не пам’ятаю. Пам’ятаю тільки, як жадібно ковтав очима кожен її рух.
В машині навіть дзеркало заднього виду повернув, щоб не бачити її. Вона мовчала — і добре. Але коли раптом попросилася додому, я відчув, як моє терпіння тане. Стримався. Не можна налякати.
Чекати довелося хвилин тридцять, але здавалося, що минула вічність. Я весь цей час питав себе: чому ця провінційна дівчина так мене чіпляє? І жодної відповіді.
Нарешті вони виходять удвох. Аня — у величезній футболці, тіло майже сховане. І, може, це навіть добре, бо я б довго не витримав. Але шорти відкривали стрункі ноги, і я ледве відвів погляд. Фантазії полізли самі собою.
Спокійно. Тут треба діяти інакше, ніж з іншими.
Весь вечір тримався осторонь. Але помітив, як Стас поглядає на неї. Мені це не сподобалося. Ну що ж, подивимося, хто кого. Я ж бачу, що я її зачіпаю: до мене огризається, зі Стасом — посміхається. Але від ненависті до любові — один крок.
І от Стас тягне її танцювати. Я ледь стримуюсь. Підходжу, хапаю за лікоть і відтягую від нього. Говорю різко, дивлюся їй прямо в очі. І раптом ловлю себе на думці: що зі мною? Чому ця тендітна дівка так вибиває з колії?
Розмова розігрівається, і ми втрачаємо рівновагу — разом падаємо у воду. Її шкіра, холодна від води, м’яка й гладка… З під приводом, що допомагаю виринути, я торкаюся її тіла, тягну нагору.
Виринаємо — і вона переді мною: мокра, тендітна, сексуальна. Дивлюся на її губи, і мені здається, вона теж не проти… І тут — бризки в обличчя.
“От чортівка”, — думаю. То ніжна, то доводить до сказу.
Від ерекції шорти вже тріщать. Вилізаю з басейну — і завмираю: вона знімає футболку, стоїть мокра, в одному ліфчику й шортах, викручує тканину. Що вона там говорить — я вже не чую. Дивлюся тільки на тіло, яке зводить мене з розуму.
І тут — ляпас. Різкий, дзвінкий. Я кліпаю очима, усвідомлюю, що знову почав втрачати контроль. Відступаю щоб охолонути.
Відредаговано: 02.10.2025