Розділ 9

Аня прокинулася на світанку. Сонце тільки-но починало торкатись води за вікном, забарвлюючи все в м’який золотистий відтінок. Спершу вона не зрозуміла, де знаходиться… а потім відчула тепло чужих рук навколо себе.

Вона лежала в обіймах Сергія.

Серце стиснулось. Миттєво прокинулась, але коли зрозуміла, що вони обоє вдягнені, полегшено видихнула.

Ну це ж треба було так вляпатись… — докоряла собі. — От і результат — заснула на балконі, як мала…

Обережно, щоб не розбудити його, вона виплуталась із його рук, тихо перевдяглася у свій уже сухий одяг, акуратно склала його футболку та шорти на край ліжка. Узявши сумочку, буквально прошмигнула крізь двері.

Вийшовши з будинку, Аня одразу викликала таксі. Машина під’їхала швидко. Лише коли сілась на заднє сидіння, відчула, як з її плечей спадає напруга.

Дорогою вона згадувала вчорашні розмови з Сергієм: його пильні погляди, тихий голос, тепло обіймів. І тут же відштовхувала від себе ці спогади.

Чому я взагалі про нього думаю? — злилася сама на себе. — Ні. Ми з різних світів. Для нього я просто розвага. Треба ігнорувати — тоді відчепиться.

Вона вдивлялася у вікно, дивлячись на пробуджене місто, й твердила собі: Жодних почуттів. Крапка.

Сергій

Ця Аня… — думав він у перші дні після знайомства. — Худа, навіть занадто. Але щось у ній є. На пару зустрічей підійде, а далі… може, забавка раз на тиждень.

Він швидко переключився на інших. Спершу — яскрава брюнетка з пишними губами, що явно вийшли з-під рук косметолога, з ідеальними формами, які любили об’єктиви його телефона. Потім — висока, спортивна, з довгим волоссям і характером, який він поступово ламав. Він насолоджувався моментом, коли примхлива красуня раптом починає брати слухавку з першого гудка.

Були й інші. Третя, четверта… Дівчата віталися першими, а він навіть імен деяких плутав.

Про Аню він згадав лише за кілька місяців. Знайти її номер було нескладно — він ще тоді непомітно вніс його, коли вона подавала анкету на роботу.

Він набрав. Голос, який відповів, був теплим, м’яким… і водночас гострим, як ніж, коли вона говорила з інтонацією презирства. Це його зачепило. І навіть збудило.

Вона відмовила. Рішуче. Без натяку на сумнів.

Сергій чертыхнувся. Не вперше, але й не часто таке траплялося. Востаннє так холодно його відшила дівчина, з якою він потім зустрічався два роки… доки вона не зрадила.

Він усміхнувся, цього разу лукаво.

Ну що ж… Тепер це навіть цікавіше.