2 розділ

Сергій

Я нервую, бо вже давно мав бути в одному важливому місці та вирішувати доволі делікатну ситуацію. Та в центрі міста сталася смертельна ДТП, і рух транспорту вже годину заблоковано. Кидати автівку не мав думки, бо не місцевий житель. Та й той, з ким у мене мала б відбутися зустріч, навіть на неї не очікує. 

Я стукаю пальцями об шкіряне сидіння та намагаюся себе заспокоїти. Ця дівчина нікуди від мене не втече.

Зліва ніби защемило серце, коли згадав щасливе обличчя нареченої з фото, котре колись мені надіслав Артур. Я ніколи не мав звички звертати уваги на чуже, тим паче на дівчат товаришів. А тут, дивлячись на світлину, де поруч з Артуром стояла тендітна шатенка, відчув дивний потяг до цієї жінки. В той момент я себе зненавидів за те, що відчув заздрість до університетського товариша.

Чому саме йому зустрілася така чарівна дівчина? Знаючи Артура Майського, здивований, що він взагалі вирішив одружитися. Ще у студентські роки цей гульвіса більше переймався за свої любовні походеньки та перемоги, аніж про те, що варто вчитися, здобувати освіту, щоб мати гарні перспективи у майбутньому. Хоча йому не треба було все починати з нуля, батько Артура мав солідний бізнес. Не шкодував для синів нічого. Завжди був готовий до того, щоб підтримати фінансово будь-який план хлопців. Та найспритнішим у бізнесі виявився не старший син, Артур, а саме Степан, котрий мав дивовижний хист до створення чогось нового. Батько хлопців помер від серцевого нападу саме у той період, коли Артур був на піку свого парубоцького свавілля та не слухав порад.

Зі спогадів мене швидко повернув вхідний дзвінок від Тимура. Хлопець виконував важливе завдання у цьому місті, а отже звітував за останні два дні часто. Саме за його вказівкою я терміново прибув до цього міста.

- Мушу тебе засмутити, твоя пташка щойно вилетіла з гнізда.

- Як саме вона це зробила?

Я напружився, тому що раніше Тимур не говорив такими іронічними словами. За звітом від хлопця я знав, що Уляна отримала папери, котрі підтверджували те, що Артур мав величезну заборгованість.

Наступним кроком мого божевільного плану була зустріч з вдовою Артура. Так, цей божевільний план народився у той момент, коли я дістав з сейфу давні документи та згадав про те, що Артур давно брав у заставу велику кількість грошей. Говорив, що хоче розпочати власну справу, набридло бути у брата хлопчиком на побігеньках. 

Тепер я просто діяв емоційно, вперше за багато років зрадивши собі. Я дійсно в такі періоди ненавидів себе, бо вже багато років десь у глибинах підсвідомості закарбувалась чужа дружина. Мені вистачило одного погляду на ту рокову світлину, щоб втратити себе.

Чому так сталося? Я не вірю в кохання з першого погляду. Але вірю в те, що можна покохати гарну дівчину, навіть одружитися з нею та народити дитину. Але згодом зрозуміти, що ви різні. Моя колишня дружина - гарна жінка, чуттєва, та через десять років шлюбу ми зрозуміли, що варто наші життєві дороги розвести. 

- Сіла у свою автівку та поїхала.

- Тимуре, досить говорити напівнатяками. Де поїхала і коли повернеться?

- Звіт, звичайно, - сміється хлопець, - мені не залишила. Але бачив власними очима, що в автівку клала валізу. Ти не встиг, друже. Вона їде з міста.

- Чорт! Цей затор!

- Так ти вже в місті?

- Так, але тут сталася ДТП. Ніяк не можу просунутися далі. Стеж за Уляною та телефонуй мені. Я одразу виїду за вами, лишень затори розійдуться.

- Не хвилюйся все буде добре...

І я навіть уявити собі не міг, що спілкування з Уляною одразу розпочнеться зовсім у іншому руслі. Зваблювати цю жінку так швидко навіть не мріяв, бо був впевнений у тому, що Уляна занадто правильна. Але відбувся збій.

Навіть вранці, лежачи без сну поруч з нею, я намагався знайти відповідь на те, що саме сталося цієї ночі. Жінка, котра два місяці оплакувала смерть коханого чоловіка, стала ніби іншою особою. Я маю знати про неї все, а щоб це сталося, буду діяти впевнено і без сантиментів. Вона нікуди від мене не втече. Буде моєю.

Я знову повернув голову у її бік та відчув бажання. Ця пристрасть мене вбивала останні роки, ніщо не допомагало. А тепер вона лежить поруч , а я відчуваю ніжність та бажання її захистити. Впевнений, що на мене попереду чекає важка дорога, але я витримаю. 

Дивовижним чином нічна коханка, палка та пристрасна, вранці стала льодяною королевою. Цей холодний голос змусив би будь-якого чоловіка зупинитись, та не мене. Вона занадто швидко втекла, я не зорієнтувався її перехопити. І тепер не стояли б ми на кухні одне проти одного з напруженням дивлячись у очі. У неї у погляді зневага, а у мене захоплення. Вона гаряча не лише у ліжку, вона навіть у буденному житті занадто пристрасна. Це відчувалось у кожному її русі, у кожному слові та інтонації. 

Вірю, що хоче вбити одним поглядом. І що з нічного коханця я вмить перетворився на ворога. Так, на ворога, бо саме мені винен ті кляті мільйони її недолугий чоловік. 

- І що ти їм скажеш, дівчинко? - усміхаюсь ліниво і йду вперед, а усередині все палає від бажання. 

Бачу, як Уляна робить декілька кроків назад та спиною торкається стіни.

- Я буду кричати, - кожне слово пронизане зневагою та гіркотою, але мені байдуже, бо знаю, що вночі ця гаряча жінка занадто пристрасно відповідала мені у ліжку.

- Якщо так солодко, як вночі мені на вухо, то я навіть готовий витримати всі твої покарання.

Вона запалала ще більше, руками намагаючись відштовхнути мене від себе. А я втрачаю розум кожної секунди, коли торкаюсь до її шкіри. 

Мої очі бачать на шиї Уляни сліди нічних поцілунків. Я не стримуюсь і кінчиками пальців торкаюсь до синця і, ніби хижак, відчуваю свою силу над тендітною красунею.

- Руки забери, збоченець. Задоволений? Сподіваюсь, ти тепер відчуваєш свою чоловічу силу, бо принизив мене. Ти ж знав, хто я, так?

Вона дивиться на мене своїми розумними очима так пильно, що хочеться одразу заспокоїти: нічого кримінального по її відношенню не збирався робити. Там, у клубі, хотів розпочати наше знайомство у більш розслабленій атмосфері. Але й гадки не мав, що опинимось у ліжку вже через годину після знайомства.