До нашого знайомства

Ні...Ну як вона могла так вчинити? Я такого не очікувала. Дивлячись на подругу, я нервово ковтала повітря.

-Ти серйозно? - все ще не вірю власним вухам.

Віка киває, від чого її окуляри, нядягнуті на голову, падають на підлогу. Поки дівчина роздивляється, чи все гаразд з сонячними окулярами, я перебираю в голові всі можливі неловкі ситуації.

-Познайомишся з моїми кентами. Все буде тіп топ. - подруга дивиться на мене своїми темно-синіми, мов океан, очима. Глибокий проникливий погляд змушує відвернутись, бо відчуваю незручність.

Що сталося? Віка вирішила познайомити мене з її друзями. Так я її найкраща подруга, але в неї є компанія друзів, з якою вона часто зависає. Я завжди відмовляюсь піти з нею. Та саме зараз, коли ми домовились про піжамну вечірку, вона запросила всю компанію. Якщо чесно я боюсь, як ніколи. Віка розповідала, що всі її друзі курять, вживають алкоголь, влаштовують вечірки. А ще у них присутнє таке явище, як секс по дружбі. Для мене цей факт поки не вклався в голові. Я завтра буду знайомитись з цими дивними людьми, для яких немає терміну любові. Хоча, як Я можу називати когось дивним. Напевно я просто боюсь, що дивною вважатимуть мене. Хоча Віка ніколи не бачила проблеми у моїй фобії. Що за фобія?

 З 1 року мої батьки помітили, що я плачу як тільки береш мене на руки. Ніхто не міг пояснити, що зі мною. Навчившись нормально говорити, я вже могла сказати, що відчуваю дискомфорт, коли хтось будь-яким чином торкається до мене. Лікарі розповіли батькам, що це гаптофобія - страх дотиків. З роками я вже звикла до легких обіймів батьків і брата. З однокласниками все складніше. Віка, моя найкраща подруга з дитинства, намагається торкатись до мене якомога менше, проте кожного дня вона вимагає один раз обійнятися. По її словам обійми дають їй відчуття задоволення. Як би вона знала, як же ж тяжко мені виконувати її прохання.