Фейрія. Вадим Сухобрус

Олди пам'ятають про великий конфлікт між Вілорібо та Вілобаджо... Так от, цей твір не про них.

1. Оцінка читача.

Шановно спільното! Перед нами загадковий звір: фентезійний детектив з елементами потраплянства. ГГ намагається розкрити таємниці свого походження та причину, з якою опинився у Фейрії. Одразу згадалися Хроніки Амбера Роджера Желязки (п'ятикнижжя Мерліна). Знайшов навіть відсилку на цей твір))) 

Автор має доволі виразний стиль. Неодноразово наштовхувався на коментарі в стилі "балакучий герой" або "лексичне нетримання". Я би не ставив ці штампи з однієї причини - у такого стилю є свої читачі. Так, зараз більшість звикла до швидкої подачі інформації та "неглибоко занурення". Але пан Вадим пише так, як вважає за потрібне - медитативно і розмірено. Кому це недовподоби - вам в інші двері.

Отже, я прийняв позу лотоса і занурився у світ фей, який... Виявився несподівано подібним до сучасної України! Київ(казковий), Одеса(теж казкова, але звичайна) та інші місця, які я би впізнав, якби не жер постійно пилюку Донбасу. В мене спочатку було багато питань до головного героя, але з часом автор на більшість з них відповів. Фінал я би хотів побачити трохи інший, але і з цим я згоден.

 2. Оцінка автора

Сильні боки:

Розмірковування та алегорії. Автор має цікавий погляд на світ і володіє метафорою. Цікаво бачити відсилки на реальні події та коментарі до них. Інколи до тебе не одразу доходить чергове порівняння,  потім розумієш, до чого воно було, та посміхаєшся. 

Вордбілдінг. Хоча спочатку подібність Фейрії до Землі викликає здивування, з часом розумієш, що автор мав на увазі "конвергентність". Еволюція вирішує схожі проблеми схожими методами, суспільство теж має власну конвергенту еволюцію. Взяти хоча б лицарів Европи та самураїв у Японії, які виникли незалежно один від одного, але сформували схожі суспільні класи.

Слабкі боки: 

Недосказаність. Так-так, попри багатомовність, деякі важливі, на мою думку, речі, автор не розкрив. Коли ГГ стає хранителем правди то... Нічого не відбувається. Сила приходить на поміч час від часу, але ніяких змін у самому герої. Хоча вони мали б місце. Так само з походженням героя. Здавалося б, він має відношення до ритуалів Фейрії, і можливо не з'явився би без них, але читач має про це здогадатися сам. Те що ГГ ходить і ріже правду-матку усім в очі більш-менш зрозуміло, він - хранитель правди. Але ж має бути хоч трохи рефлексії збоку інших персонажів та самого героя, окрім постійних сумнівів та жаління. 

Незрозумілі відходи від теми. Подекуди по пів розділу займають легенди або розмірковування на соціальні теми. Особливо це підбішує коли ними переривається якась дія. Я розумію, що автор хотів подати власну думку з якоїсь теми, але зроблено воно так, що виглядає чужорідним шматком тексту.

ГГ - мудак. Це моя особиста думка.

3. Фінал, який я хотів побачити

Чесно, очікував завершення на ритуалі оновлення. Але пан Вадим вирішив у фіналі пояснити останню недомовку і залишити його відкритим. То ж, чекаю на продовження!