Глава 7

Коли Едмонд повернувся у замок, то застав Оріяну в бібліотеці. Здавалося, вона мирно читала, та раптом різко закрила книжку й швирнула її в нього. Він ледве ухилився.
Вона підвелася, руки в боки, погляд гострий, мов лезо.
— Мені тут набридло бути, відпусти мене.
— Тільки після того, як твій тато виконає свою обіцянку.
— Яку?! — голос Оріяни тремтів від обурення, але в очах горів азарт.
— Тобі це не треба знати. Давай поки домовимось про те, що ти спокійно тут житимеш.
— Ага, зараз, не буду я робити так, як ти скажеш.
Вона фиркнула, і магія ледь тріпотіла в її руках, відображаючи нетерплячість і рішучість.
— Побачимо ще.
Едмонд зробив крок назад, не зводячи з неї очей, і повільно розвернувся. Його чорне тіло зливалося з тінню бібліотеки, а очі блищали холодом, що попереджало: зараз він контролює ситуацію, навіть не намагаючись піднімати голос.
Він пішов, залишивши Оріяну наодинці з тишею, що здавалась щільнішою за стіни замку.

Оріяна вийшла з бібліотеки. Так, цього насупленого дракона немає! Слуг не видно. Вона перевірила — чари накладені. От невдача!
Зітхнувши, пішла у свою кімнату, закрилася й посміхнулася: на Едмонда чекатиме неприємний сюрприз.
Телепень-слуга навіть не здогадується, що ключ від кімнати у неї. І дубліката теж.

Оріяна рушила до кухні. Потрібно було увійти в довіру до кухаря й підготувати запаси їжі на всякий випадок.
Принцеса  тихо увійшла в кухню. Ольвіс щось помішував у великому казані, але підняв голову, коли побачив її.
— Привіт, — сказала Оріяна, посміхаючись. — Можна глянути, що у вас на полицях? Мені цікаво, які у вас запаси.
Ольвіс спершу трохи похмурів.
— Хм… Ну, для слуг усе доступно, але… краще не чіпати мої особисті припаси.
— Особисті? — здивувалася Оріяна. — Та я просто хочу знати, що є на випадок… наприклад, якщо раптом замок накриє шторм або ще щось.
Кухар зітхнув, але кивнув.
— Добре, але обережно, будь ласка. Я не хочу, щоб щось загубилося.
Оріяна пройшла до полиць, уважно оглядаючи банки, мішки та пляшки.
— Чудово, — тихо пробурмотіла вона собі під ніс. — Тепер на випадок несподіванки я буду готова.
Ольвіс ще довго дивився їй у спину, не розуміючи, що дівчина не просто цікавиться запасами. В її погляді ховалися плани, які навіть Едмонд не передбачить.