Незапланований день

Проте наступного дня дівчина все ж подалася назад до «цивілізації». Бабуся вирішила провести онуку до зупинки й посадити її на автобус.

 Невеликі будиночки, з доглянутими подвір’ями, тин, розквітлі дерева, різнобарв’я квіток. Весна одним словом…

• Як ж давно я в тебе не була, бабусю Ольго – сказала внучка.

• Еге ж – відповіла старенька.

Вузенька стежка між будиночками, а нею двоє – Олеся й її бабуся.

• Чим ж ти добиралася сюди, дитино? – спитала старенька.
• Сіла на 24ий і приїхала сюди – відповіла Олеся.
• Ніякий 24ий не їздить сюди. Хіба 104ий – сказала бабця.
• Але в мене квиток десь був. – із здивуванням мовила дівчина і стала шукати у своєму одязі. – Немає, пропав десь.
• Може все ж залишишся? – перепитала бабуся.
• Ні. – коротко відповіла Олеся.
• То ти тоді їдь, дитино, привіт передавай рідним від мене. – попрощалася бабуся Ольга.
• Добре. – завершила розмову дівчина.

Приїхавши додому дівчина відразу зайшла в мережу і мерщій в телефон.

• Нарешті знову мережа є. Нарешті знову можна зайти в Інтернет. – подумала собі Олеся.

Стільки пропущених повідомлень було, що то ого-го. Давай їх швидко перечитувати. Спочатку всі бажали один одному гарного дня, пізніше обговорювали, що хто зробив за ранок, покидали фото хто що їв, помріяли про смачненьке, як його купуватимуть, їстимуть та просто обмінялися своїми фотографіями, а  потім вже й день закінчувався – бажали один одному хороших снів та стали активно обговорювати, де ж ділася Олеся. Обговорення по особливому зацікавило дівчину та навіть дещо посоромило – адже стільки уваги до своєї персони вона не очікувала.

Спочатку у бесіді згадували останні слова Олесі, що трапилась якась «халепа». Халепою могло бути, що завгодно, варіанти були різні: від того що розрядився телефон до того, що вона виходить заміж чи потрапила в аварію. До чого тут заміж – залишалося питанням, але цей варіант чомусь не відкидали. Вона давно на так довго не відлучалася від Інтернету, майже кожних півгодини туди заглядала, а тут цілий вечір і ще й ранок її немає онлайн. Навіть рідні дещо перелякались, але Олеся з останніх поділок батареї телефону передзвонила до них ввечері і сказала, що все добре, вона в бабусі. Дівчина уважно перечитала всі ті повідомлення, написала, що в неї все добре, що зараз вдома і що заміж не збирається, і пояснила:

«Я просто трішки помандрувала, вийшла на хвильку в офлайн світ в іншому кінці міста, але телефон був розряджений, тому фотографій чи ще чого цікавого показати не можу. Хіба зачекаєте і скину щось схоже з Інтернету. Хоча ні, це не так цікаво буде. Плагіат якийсь вийде чи що? Загалом картинок не шукатиму. А заміж – ще не збираюсь. Є ще інші плани. А от раптом я кар’єристка?

А так, то трапилося так, як в казці… я потрапила до бабусі на чаювання. Хочете вірите, хочете – ні, але так дійсно було, ще й  крім того… було весело й смачно. Давно її не бачила, аж ностальгія якась…»