1

***

Шановний пане суддя, у мене був жахливий день. Розумієте, вранці лив огидний холодний дощ. Мої чоботи порвалися, натруджені ноги промокли, охайний одяг став брудним. Та ще й на дурну невдячну роботу я спізнився… Усього на кілька хвилин, але безсердечний начальник образив мене прилюдно і сказав, що з наступного місяця я звільнений.

Пихатий козел! Та на мені все трималося! Ось побачите, він ще згадає про Ранка Морунка! Я цього так не залишу. Не має права! Це свавілля!

Так-так, не кричатиму, дуже перепрошую.

Я вирішив не відпрацьовувати дні, що залишилися, тому пішов звідти відразу. Попрямував додому, до коханої дружини та любих діточок – моєї єдиної відради, сподіваючись, що хоч вони мене втішать.

І знаєте, що сталося? Ця брудна хвойда забула священні шлюбні клятви і розважалася із сусідом на нашому ліжку! Він старий, жирний, із лисиною! Не має половини зубів! Одягається як зі смітника і стриже себе сам! Коли я побачив його без одягу, мене знудило, а ця безсоромна жінка каже: «Не чіпай його, люблю, у нього прекрасна душа», тьху!

Я й не чіпав. Навіть пальцем того смердючого виродка не зачепив. Він бив мене як умів, а я терпів! Заради дітей терпів! Шмарклі криваві ковтав і терпів!

А вона така: «Якщо вже ти про нас знаєш, я повинна зізнатися. У тебе немає дітей. Я не шкодую про це, ти все одно поганий батько».

І я не витерпів! А хто б витерпів на моєму місці?

Так, пане суддя, розумію. Благаю, пробачте мені. Я не кричатиму, обіцяю.

За що штраф?!

Так. Згоден. Закон понад усе. Повністю підтримую. Клянусь виправитися, пане суддя, вірте мені, Ранк Морунк ніколи не обдурить.

Продовжувати, так?

Я пішов у той злиденний бар на околиці й напився з горя. У них продавали якусь мерзоту, бо мені стало погано. Перевірте ліцензію того смітника! Вони обпоюють людей, а потім викидають їх у бруд, обібравши до нитки!

Мені було дуже зле… Я мріяв про Божу справедливість, благав долю послати знак… І якоїсь миті здалося, що Богиня Рівноваги почула мої молитви.

Я побачив силует єдинорога.

О, вам же не потрібно пояснювати?

А, для протоколу? Розумію.

Як і багато хто з нас, я завжди мріяв зустрітися з прекрасним білим єдинорогом – символом щастя, умиротворення та неземних насолод. У нього великі блакитні очі з довгими чорними віями, рівні зуби без щербинок, золоті копитці з сяючими камінчиками і довга шовковиста грива, заплетена в десятки елегантних кісок. Його розкішний хвіст майорить на вітрі, шерсть блищить як діамантовий пил, а ріг прикрашений коштовним камінням. На шиї вуздечка із золотих ниток, а на спині попона з вишитими зірками! Ну хіба не краса? Ця чарівна істота мала втішити моє серце.

У темряві мені здалося, що я зустрів мрію! Я підійшов до єдинорога, і він не втік. Навпаки, він підморгнув мені й пообіцяв найкращий день у моєму житті! Він благав мене приєднатися до нього! Йому подобалося моє товариство! Він сам хотів цього!

Тихо, так-так, я розповідатиму тихо, пане суддя.

Я осідлав єдинорога, щоб він забрав мене до прекрасної країни мрій.

Тобто це я так думав… Насправді цей огидний недорозвинений мерзотник тягав мене про якихось брудних лабіринтах, показував злидні й убожество, вабив яскравими вулицями і гідним життям, але в останній момент звертав не туди!

Бридка дурна тварина! Як вона посміла морочити мені голову? Я звернув на неї увагу не для того, щоб те одоробло чинило свавілля!

Покірно прошу мені пробачити, шановний пане суддя. Клянусь, я не хотів образити суд гучними словами. Але й ви зрозумійте, благаю!

Коли зійшло сонце, стало ясно, що мене жорстоко обдурили. Цей єдиноріг не був білим. Його нудотний зелений колір досі викликає в мене блювотні спазми, бляклі сірі очі ну просто як пил на старій порцеляні, копитця чорні й без сяючих камінців, зуби криві, грива ковтуном, в хвості сухий гній! Ріг зламаний, на шиї якийсь обурливий в’язаний шарф, а саморобна попона взагалі недоткана!

Тьху! Гидота! Чому він не вкрав… перепрошую, чому не знайшов… тобто чому не купив достойний одяг?!

Його господар, якого звати Джошар Накар… Ну й неприємне закордонне ім’я, навіть вимовляти не хочеться! Цей Накар – огидна лінива свиня з безрозмірним почуттям власної гідності. Як він наважився виростити таке лайно?! Він же знав, що його побачать люди! Єдинороги мають надихати та радувати!

Я попередив усіх. Тепер ніхто й близько не підійде до цього гнилодухого зеленого єдинорога та його побратимів. Ось ви хмуритесь, а мене багато хто підтримав! Вони теж спочатку не вірили, а потім побували в тих засмічених лабіринтах і зрозуміли, що я кажу правду. Я бажаю світові добра!

Чому ж мене судять? Хіба я зробив щось погане?

Пане суддя! Пан обвинувач ставиться до мене упереджено. Це службове порушення. Я знаю свої права! Я вимагаю негайно зняти всі звинувачення! Я подаю зустрічний позов! Я вимагаю компенсації! Мені завдано нестерпної моральної шкоди! Джошар Накар має заплатити за мої страждання!

***