Не судилося бути разом

Глава 41

Марія дивилася в його темні, мов нічне море, очі. У тиші величезного пентхауса чути було лише, як гупає її власне серце. За склом мерехтів мільйонами вогнів мегаполіс, але зараз він здавався лише декорацією. Справжнє життя, справжня небезпека і справжнє тяжіння були тут, у цих руках, що владно тримали її.

Вона мала б сказати «ні». Логіка, здоровий глузд — усе кричало, що це божевілля. Він — людина, яка вирішує проблеми кулаками і, ймовірно, зброєю. Він перетворив обличчя її колишнього на місиво. Він живе у фортеці на вершині світу, відгороджений від законів, яким підкоряються звичайні люди.

Але потім вона згадала свій понівечений автомобіль. Згадала порожню, холодну квартиру, в яку поверталася щовечора. Згадала той липкий страх, коли він зник на три дні. І порівняла це з тим, що відчувала зараз. Захищеність. Силу. І шалене, нелогічне бажання, яке заглушало всі голоси розуму.

Марія підняла руку і провела пальцями по його щоці, відчуваючи легку колючість щетини.

— Ти розумієш, про що просиш? — тихо запитала вона. — Ми майже не знайомі. Я нічого про тебе не знаю. 

— Ти знаєш головне, — перебив він, перехоплюючи її долоню і притискаючи до своїх губ. Його поцілунок у центр долоні був гарячим і вологим, від чого струм пробіг по всьому тілу. — Ти знаєш, що я нікому не дам тебе образити. Ти знаєш, як я на тебе дивлюся. І ти знаєш, що почуваєшся поруч зі мною в безпеці. Хіба решта має значення? Біографію вивчимо в процесі.

Його щирість підкуповувала більше, ніж будь-які лестощі. Він пропонував їй не просто ключі від квартири. Він пропонував їй себе — з усіма його демонами, проблемами і владою.

— Це божевілля, Ростиславе. Це занадто швидко, — вона спробувала відступити, але він не відпустив її руку, навпаки, переплів свої пальці з її. — Люди роками зустрічаються, перш ніж з'їхатися. Впізнають звички, характери...

— У мене немає років, Маріє. І в тебе, гадаю, теж немає бажання витрачати життя на безглузді ритуали, — він зробив крок ближче, вдираючись у її особистий простір, заповнюючи собою весь її світ. — Навіщо гаяти час? Ти ж відчуваєш це не гірше за мене. Нас тягне одне до одного так, що повітря навколо тріщить. Це неможливо ігнорувати.

Марія відвела погляд, намагаючись знайти останній аргумент, останню лінію оборони.

— Ми наче домовилися, що в нас просто ні до чого зобовʼязуючі стосунки, — тихо нагадала вона, хоча голос її зрадив, прозвучавши невпевнено. — Пам'ятаєш? Ти сам погодився на ці умови в машині.

Ростислав усміхнувся — кутиком рота, хитро і проникливо, наче знав її найпотаємніші думки краще за неї саму. Він провів кісточками пальців по її вилиці, змушуючи серце завмерти.

— Ти впевнена, що це просто секс? — запитав він, дивлячись просто в душу. — Хіба "просто секс" змушує тебе тремтіти, коли я просто торкаюся твоєї руки? 

Марія замовкла, відчуваючи, як його слова руйнують її захисні стіни. Вона дивилася на нього і розуміла: він правий. Вона обманювала саму себе. Втрачати їй все одно нічого. Повертатися в своє минуле життя — до самотніх вечорів, до принизливих витівок Стаса, до сірої буденності — їй не хотілося до болю. Вона не хотіла потім, через роки, сидіти в порожній квартирі й жалкувати про те, що злякалася. Жаліти про те, що відштовхнула єдиного чоловіка, поруч із яким відчула себе по-справжньому живою. Вона ні разу в житті не відчувала такої сили, такого магнетизму, як з ним.

Раптом у голові промайнула дивна, майже містична думка. А може, це все не випадковість? Може, то була доля, що вони зустрілися тоді в тому лісі? Що вона пішла саме тією стежкою, в той самий час? Що саме вона знайшла його, стікаючого кров'ю, пораненого, безпомічного? Вона врятувала йому життя тоді, а він... він увірвався в її життя тепер, щоб врятувати її від самотності й буденності. Це був фатум. Невідворотність. І опиратися цьому було безглуздо.

Вона глибоко вдихнула, відпускаючи страх.

— Ти правий, — видихнула вона, піднімаючи на нього очі, в яких більше не було сумнівів. — Я не хочу ні про що жаліти.

Вона подалася вперед і притиснулася губами до його губ. Це не було питанням. Це була відповідь. І згода на все, що буде далі.

Сьогодні діятимуть Новорічні знижки на книги: "Розлучення. Спокута гріхів", "Шукаю чоловіка після розлучення", "Другий шанс для колишнього чоловіка", "Можеш не повертатись".




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше