50. На Альпеї

50. На Альпеї 

В ілюмінаторах туристичного човника Альпея дійсно була схожа на яйце, побите метеоритами. Кратери різних розмірів густо вкривали її поверхню. І зустрів команду Стеценка астероїд непривітно: темною ніччю, пустельною, побитою метеоритами поверхнею під ногами, і тишею.

Одягнені в спеціальні скафандри, котрі регулювали гравітаційне поле, всі повільно вервечкою рухалися за капітаном Стеценком.

Гравітація на астероїді Альпея була значно меншою, аніж на Землі, бо важив він небагато, порівняно із рідною планетою. Та й розміри були невеликі.

Капітан навіть згадав ті записи, які переглядав перед польотом із Землі, здається, якщо він не помилявся, гравітація на астероїді складала близько одного чи двох відсотків земної гравітації. Це означало, що члени екіпажу фактично важили в п'ятдесят, а то й у сто разів менше, ніж на Землі.

Через таку слабку гравітацію рух по поверхні цього побитого метеоритами величезного шматка каменя був незвичним. Якби вони не були одягнені у спеціальні костюми, то кожен крок змушував би їх мимихіть підстрибувати над поверхнею метеориту, буквально злітати увись на метр чи два.

- Ого, як тут, гм, незвично, - пробурмотів Панфіл. - Давненько я не відвідував подібні астероїди. Добре, що ці скафандри розроблені для роботи в умовах низької гравітації.

- І від радіації захищають, - пробурмотів Захар, роззираючись навколо.

У шоломи скафандрів були інтегровані інфрачервоні камери, лідарні* системи, які сканували місцевість, створюючи точні тривимірні карти перед кожним з їхньої групи. Шоломи також мали режим нічного бачення. А додатково і обов'язково на шоломах та зап’ястках скафандрів були встановлені потужні ліхтарі. 

Усі члени команди носили скафандри з вбудованою системою регуляції ваги, яка дозволяла їм рухатися природніше в умовах низької гравітації. Чоботи мали магнітні та електромагнітні підошви, які можна було за потреби вмикати або вимикати.

До того ж, позаду кожного з екіпажу на спинах було встановлено міні-реактивні двигуни. Це були невеликі джетпаки**, які дозволяли легко повертатися на поверхню, якщо хто-небудь “підстрибне” надто високо.

Рухи “туристів” були плавними і легкими, ніби в сповільненій зйомці.

- Тримайте мене, я зараз злечу! - дуркував інколи Влад, скошуючи очі на Стефку.  Він, злегка відштовхнувшись від поверхні й плавно злетівши на кілька метрів, неначе зависав у повітрі, а потім за допомогою джетпака повільно опускався.

- Ніби ходиш у воді, тільки без води, - пожартував Роман, намагаючись зробити кілька обережних кроків, прилаштовуючи гравітаційну систему. Трохи завис у повітрі, але швидко повернувся на поверхню. 

- Головне, не робіть різких рухів, - застеріг Панфіл, який ішов найобережніше, кожен його крок був точно розрахованим. Видно було, що чоловік і справді мав практику “прогулянок” на астероїдах.

Капітан Стеценко незадоволено гаркнув на Влада, і той повернувся на поверхню. Всі інші, адаптувавшись до скафандрів, тепер повільно рухалися за командиром.

Оксана, побачивши невеликий камінь під ногами, обережно підібрала його.

- Він майже нічого не важить, - сказала вона, піднімаючи камінь, який якраз поміщався на її долоні. - Як пушинка!

- Візьми напам'ять, - порадив Захар, який ішов позаду неї. - Дивись, схожий на маленького котика, який скрутився в клубок!

Оксана придивилася пильніше: і справді, камінець був плескатий і перекошений. Дівчина вловила й обриси мордочки, і вушок, і навіть хвоста, хоча це було дуже схематично. Просто камінець, в якому кожен міг побачити все, що дозволяла уява. Знизала плечима і вклала камінець в спеціальний невеликий контейнер при боці.

- Ви відчуваєте, чуєте це? - несподівано озвався Захар, відволіктись від споглядання Оксани, яка зараз дуже йому подобалася в скафандрі. Голос кока здавався схвильованим і трохи розгубленим.

- Що саме? - перепитав старпом Роман. Він ішов позаду кока.

- Не знаю, але щось тут є, якийсь дивний звук, шурхіт, писк… я не знаю, як пояснити...

Стефанія з Оксаною, які якраз зупинилися поруч, обмінялися поглядами. Стефанія тихо пробурмотіла:

- Та наче все, як завжди, при виході у відкритий космос.

- Колись один професор нам в Академії товкмачив, - раптом задумливо озвався капітан Стеценко, котрий теж зупинився і обернувся, - що космос - це не лише зірки й планети, але це ще й те, що поміж ними… І це не лише матеріальні речі… Адже недарма на кораблі беруть інтуїтів… У просторі тут, на Альпеї, може існувати щось більше, ніж вакуум…

- Ви натякаєте на те, що?...

Оксана не договорила, бо позаду них почувся здивований крик Мартіна. Андроїд ішов позаду всіх, замикав їхню вервечку.  Тепер він стояв трохи віддалік і вказував на щось витягнутою рукою з ліхтарем...

_____________

*Лідар (транслітерація LIDAR англ. Light Identification, Detection and Ranging) - технологія отримання та обробки інформації про віддалені об'єкти за допомогою активних оптичних систем, що використовують явища відбиття світла. А якщо по-простому, то лідар посилає лазерні імпульси, які відбиваються від об'єктів, і вимірює час їх повернення. Це дозволяє точно визначити відстань до об'єктів і створити 3D-карту місцевості. Технологія корисна для навігації в темряві або складних умовах, коли звичайні камери не працюють.