44. Роботка Айзека

44. Роботка Айзека

- Як це не пускають? - обурився капітан. - Він же з тобою, Стефаніє. І документи на нього наче в порядку.

Справді, капітан спеціально виписав для Айзека документи на кораблі своєю капітанською волею, і тепер робот належав Стефанії. У галактиці існував особливий принцип суверенітету окремих кораблів як автономних одиниць на час перебування у відкритому космосі, які є невід'ємною частиною якоїсь держави чи планети. Капітани на цих кораблях, якщо цього вимагала ситуація, мали право оформлювати юридично отримані їхнім кораблем внаслідок відкриттів чи як трофеї різні цінності, землі, все, що вони могли здобути в польоті галактикою, все аж до планет. Айзека ж вони теж отримали в своє користування наче як трофей, тому Стеценко оформив для Стефанії документи, де вписав, що робот належать їй.

І зовсім не думав, що можуть виникнути проблеми з його поселенням разом зі Стефанією на Крокусі.

- Кажуть, що він чоловік, а це жіноче капсульне дерево! - пояснила дівчина.

Капітан здивувався.

- А як визначити в робота, чи чоловік він, чи жінка? Айзека так само можна вважати і тим, і тою, - промовив він. - А взагалі, він може бути просто вашим інвентарем, багажом, інструментом, - осяяла капітана ідея. - Запишіть його при поселенні як якийсь предмет. Як газонокосарку чи пральну машину. Це ж не андроїд, який дуже схожий на людину. Їх навіть, я чув, на деяких планетах визнають як особливу форму життя і присвоюють статус громадян.

- Але ж Айзек людиноподібний! Хоч і зроблений із заліза. Має руки й ноги. Тому.., - Стефка знизала плечима. - Мені зауважили, що в такого типу роботів повинні бути чіткі зовнішні ознаки жіночої чи чоловічої статі. Он та пертівалька, готельна менеджерка, не пускає нас! Каже, якщо робот людиноподібний, то він окрема особа і особистість! 

Дівчина вказала на високу, худу, як палиця, гуманоїдку, котра займалася поселенням жінок в капсульне дерево й, очевидно, строго стежила за порядком і дотриманням пристойностей. Її вузькі очі пронизували кожну жінку, що входила в готель, наскрізь. Рожевий облягаючий комбінезон робив її схожою на крабову паличку.

Капітан рідко стикався з пертівальцями. Ця планета, Пертіваль, славилася тим, що мешканці там були дуже набожні, все своє життя присвячували служінню своїм багаточисленним богам і самопожертвно несли їхнє вчення в різні куточки галактики. І боги там, до речі, спеціалізувалися на стосунках між протилежними статями. Пертівальці завжди мали при собі кілька брошурок з описами дивовижних і необхідних рекомендацій їхніх богів та основними постулатами їхніх вчень.

Капітан зиркнув на довгоруку й довгоногу пертівальку, яка висилася над усіма гостями готелю гострою палицею, і зітхнув. Доведеться щось придумувати. Знову. А він же поспішає! Треба ще хоча б залізти в свою капсулу і поголитися! Привести себе до порядку! А суперечка з цією пертівалькою, очевидно, затягнеться. Та й суперечки нічого не вирішують. Слід було придумати щось інше.

Вони зі Стефанією пішли до капсульного жіночого дерева, де біля строгої менеджерки тупцяла Оксана і стояв непорушний і незворушний Айзек.  

Пертівалька, крім того, що була страшенно худюща й височезна, на голові мала ще й ритуальний гострий конус-капелюх, одну з ознак служителів їхнім богам.

- Знаєте, Стефаніє, - задумливо розмірковував Стеценко  - Я часто бачу у віртфільмах, на малюнках і в рекламах роботів-жінок з великими грудьми. А от навіщо роботам груди, якщо вони, наприклад, не роботи-кормилиці для дітей? Завжди мене це дивувало. Ну, може, ще там для любовних утіх може бути якась спеціалізація, а так… Недавно дивився фільм. Там головна героїня - робот-дівчина з великими грудьми і з пістолетами. Не андроїдка, а саме робот!

- А й справді, - кивнула Стефанія. - Ми навіть про це не задумуємося і апріорі роботів ділимо на чоловіків та жінок. І Айзека я сприймаю як чоловіка, бо він не має жіночих первинних ознак. І ім'я в нього чоловіче. То що ж нам робити? Не лишати ж під капсульним деревом? Ще вкрадуть вночі! Він же тоді буде вимкнений. Повантажать на якусь машину - і з кінцями! Сховають в якійсь капсулі й розберуть на шурупи й гвинтики! Тут зараз так багато народу на Крокусі під час перегонів! Я чула, що під час таких заходів активізуються злочинні елементи! - Стефанія хвилювалася за робота, наче за якогось родича. 

- Зараз розберемося. Киньте-но мені на смарт документи на робота! - попросив Стеценко у Стефи.

Дівчина кивнула, і капітан відкрив отриманий файл, щось там із ним поробив і перекинув Стефанії його назад.

-  Робот в режимі очікування? - спитав він у Стефки.

- Так, чекає моїх наказів, - підтвердила дівчина.

- Добре. Тепер мовчіть, - сказав грізно Стеценко. - Говоритиму я…

Вони підійшли до невисокого паркану, яким було огороджено капсульне жіноче дерево і де стояла готельна менеджерка.

- Вітаю вас, пані, - привітався приємний і низьким голосом з оксамитовими переливами капітан, підійшовши до менеджерки готелю. - Е-е-е… Пані Оріффено, - прочитав він на бейджику ім'я строгої службовці, написане зрозумілою йому міжгалактичною мовою, яку знали всі.

- Чоловікам заборонено поселятися в цей готель! Він жіночий! - глянула на капітана зверху вниз худа пертівалька, пронизала його непривітним поглядом, навіть не привітавшись. - Найближче чоловіче капсульне дерево знаходиться поруч! - вона вказала на готель капітана.