42. Капсульне дерево

42. Капсульне дерево

На Крокусі біля капсульного дерева стояло кілька груп чи то туристів, чи то просто мешканців цієї дивної споруди, яку колись у свій час придумали геніальні архітектури Крокуса, а не менш шалено-геніальні підприємливі бізнесмени втілили в життя.

Капсульне дерево ще називали капсульний готель*, капсдерево, піраміда сну, чи менш приємними словами “останнє пристанище”, “мурашник” або “готельне кладовище” (так називали ті, хто були незадоволені послугами такого готелю). Ця будівля й справді трохи скидалася на пірамідальне дерево, на гілках якого було розміщено спеціальні капсули, в яких людина могла лише переночувати.

Навіщо ж було створено таку незручну будівлю, на яку постояльці повинні були підніматися по крутих незручних сходах, і, розмістившись у своєму капсулі-номері, одразу ж лягати, бо стояти там неможливо було, хіба що сидіти? А тому, що на Крокусі була дуже дорога земля.

Ця густонаселена невелика планетка-астероїд від початку заселення її людьми не мала повітря. Планетку оточили спеціально виготовленою для цього прозорою сферою, яка зберігала повітря всередині капсули-астероїда. А потім з легкої руки засновників тут все почали ховати в капсули, накривати особливими щитами, всередині яких можна було регулювати навколишнє середовище відповідно до вимог тієї чи іншої планети, залежно від того, хто там мешкав. Адже на Крокусі було змішання різних типів гуманоїдів, істот з усього Всесвіту.

І це було б, звичайно, економічно дуже невигідно - так приводити до ладу якийсь астероїд, якби тут не був особливий тип зовнішнього покриття. Весь астероїд, який потім було перетворено в Крокус, було порито різного типу дірками, великим і маленькими. Планета скидалася на голівку сиру з численними дірками.

Навіть зараз, ідучи столицею Крокусу, команді довелося перейти чимало мостів та місточків через різні дірки в землі, глибина яких вказувалася на спеціальних табличках біля кожної діри. Саме ці діри в тілі астероїда і змусили мешканців так кардинально захистити свою вже міні-планету від зовнішніх впливів відкритого космосу і створити неповторні, захопливі, відомі всім розумним істотам у галактиці бої або перегони трапікалів. І земля, як бачимо, була тут на вагу золота, бо вся була вже й не землею, ґрунтом чи каменем під ногами, у звичному розумінні, а суцільними дірками. А на невеликих ділянках, вільних від дір (бо й бували такі місцини) люди будували вже помешкання і різні типи будівель, які потребували статичності. Часто діри покривали великими платформами або заливали різними матеріалами, намагаючись їх прикрити цементом чи спеціальним будівельним силіконом, будівельною піною… Та все це могло легко бути знищене трапікалами під час їхніх гонитв дірками всередині планети. Саме тому ще й все, що тільки не стояло на цій дірчастій планеті, бралося у спеціальні охоронні капсули. Та про це пізніше.

Отже, як бачимо, звичайні готелі у вигляді будинків були всі забиті вболівальниками з усіх усюд, що злетілися подивитися на цьогорічний фінал боїв-перегонів. 

Старпом Роман винайняв одну з “гілок”, на якій і розмістили всю команду, тобто, її чоловічу частину. Це було чоловіче, так би мовити, капсульне дерево… Поруч, не дуже далеко, знаходилося жіноче дерево-готель. Капітан вирішив спочатку простежити, чи все в порядку з поселенням дівчат, бо був дуже відповідальним чоловіком. Залишивши своїх підлеглих поселятися біля чоловічого дерева, він попрямував услід за Оксаною та Стефкою, за якими також сунувся і робот Айзек, ні на крок не відстаючи від своєї хазяйки, Стефанії.

Вони підійшли до дерева і тут сталося те, що змінило весь хід цієї історії. Якби капітан не був таким відповідальним і доскіпливим у всьому, якби не пішов разом з дівчатами, то, можливо, і не відбулося б тоді доленосної зустрічі, яка змінила і життя самого Стеценка, і навіть, не побоюся цього слова, життя всього Всесвіту!

Василь Миколайович підійшов до капсульного готелю і… вкляк на місці. От просто його - наче по голові хтось вдарив. Блискавкою в саме тім'ячко. Обухом по голові. Мішком із-за рогу. Чи як там ще кажуть в таких ситуаціях?

Капітан українського космічного корабля Стеценко Василь Миколайович, трохи більше сорока років від народження завмер на місці. Його пронизав холодний піт. Вслід за цим охопило гаряче полум'я. А потім серце зупинилося на мить, щоб полетіти вскач, наче рисак на іподромних перегонах у його рідному Києві.

Капітан побачив ЇЇ - ЖІНКУ СВОЄЇ  МРІЇ!

_______________

*Капсульний готель – це тип готелю, в якому гостям пропонуються маленькі капсули або кабіни замість традиційних номерів. Ці капсули зазвичай мають розмір приблизно два метри в довжину, один метр в ширину та один метр у висоту, і призначені для однієї людини. Вони обладнані мінімальними зручностями, такими як ліжко, світильник, розетка та, іноді, телевізор. Гості користуються спільними ванними кімнатами та іншими зручностями, такими як лаунж-зони або кухні. Капсульні готелі стали популярними в Японії, де вони були створені для забезпечення недорогого і компактного житла для мандрівників та людей, які шукають короткочасне проживання. В Україні теж є такі готелі, більше читайте в інтернеті.

______________

Щиро дякую вам за підтримку, коментарі, вподобання! Запрошую також "Підписатися" на сторінці автора, щоб не пропустити оновлень.