27. Початок операції "Січ" проти корпів"

27. Початок операції "Січ" проти корпів"

- Поки я, гм, працюю промоутером біля входу в арку магазину й уважно, - капітан глипнув на притихлу команду, - дуже уважно стежу, щоб усі дотримувалися моїх вказівок і наказів, не проявляли самодіяльність і не намагалися самі кинутися до Романа й тих бандитів, щоб його врятувати, Захар та Борис теж виконують свою частину роботи. Ви, хлопці, будете.., - капітан зробив невеличку паузу, - манекенами.

- Ким? - аж поперхнувся від здивування Захар. 

- Звичайними магазинними манекенами. Ось, дивіться, тут, в магазині, їх чималенько. Всі вони стоять за склом вітрини. Зрозуміло, якщо ви прийдете і станете поміж тих, які в магазині, то продавець буде, м'яко кажучи, дуже здивований і може навіть викликати поліцію. А цього нам зовсім не потрібно. Ви станете в коридорі по обидва боки від вхідної арки. Тут і тут! - Стеценко тицьнула у місця на голограмі, де повинні були стояти його підлеглі в образах манекенів.

- Але ж там продають одяг для.., - спробував заїкнутися й заперечити Борис, але замовк під гострим поглядом капітана.

- Саме так! - відрізав Стеценко. - І ви одягнеться відповідно! Завмрете там непорушно. Можна навіть пригримувати обличчя, зробити їх білішими, думаю, в дівчат знайдуться якісь косметичні засоби для вас - пудра там, рум'яна, помада…

Деякі члени команди, а саме Влад, не стримався й пирснув від затамованого сміху. Капітан пронизана його нищівним поглядом і сказав:

- Я бачу, декому тут смішно. Відставити сміх! Це не весела екскурсія по ”Європі-3”! Це операція зі знешкодження корпопіратів та порятунку нашого товариша! І сміх тут зовсім недоречний!

Влад знічено відвів погляд. Капітан же продовжив далі:

- І навіть якщо в продавця магазину і виникнуть якісь запитання, то ви, стоячи з іншого боку вітрини, поза територією його крамниці, завжди можете відмерти, зарухатися й пояснити, що, наприклад, зацікавилися їхнім одягом, ретельно його розглядаєте, бо теж так одягаєтеся. Зрозуміло?

- Може, ми якось по-іншому замаскуємося? - приречено спробував опиратися Захар.

- Нічого іншого я не бачу. Якщо в магазині буде багато покупців, це насторожить наших ворогів. А так - там буде одна Стефанія. Це нормально. Отже, мусимо поспішати, бо до початку операції маємо десь двадцять хвилин. А ми ще маємо зайняти всі свої позиції, щоб не викликати підозри, не прибігти туди перед самим приходом піратів. Треба, як то кажуть, гм, вжитися в образи. П’ять-сім хвилин даю на екіпіровку і збори! Першим іду я, потім манекени, - глипув Стеценко на Захара з Борисом, - а потім Стефанія. Інтервал між нами - три хвилини. Рухаємося швидко. У самому галацентрі - повільно і не привертаючи уваги! Займаємо позиції і тоді чекаємо часу “ікс”. Пан Лісовенко та Панфіл точно о сімнадцятій приводять Мартіна. Заводять в приміряльню - і потім ідуть геть, на корабель. А коли корпопірати приводять Романа - вступає в гру спочатку Стефанія, вимикає робота і ми кадаємося на таких покидьків, в'яжемо їх і залишаємо в тих чортових приміряльнях. Самі ж мчимо на корабель і злітаємо. Ну, якось так…

Капітан аж захекався, швидко розповідаючи план їхніх дій. Часу й справді було малувато.

- Пане капітане, ви щось там казали про особливу зброю, - згадав Борис, - вони ж матимуть пістолети й ножі, а ми без них.

- Перець і приправи, миючі засоби з розбризкувачами. Можна навіть оцет, я дозволяю! Захаре, виділи назване всім учасникам операції. Це все, що ми можемо використати. Кидати й бризкати просто в очі! Не жаліти покидьків! - капітан був нещадний. 

- О-о-о! - протягнула Стефанія, піднімаючись з диванчика. - Пане капітане, ви просто геній! Наш план такий абсурдний, що справді може спрацювати! У мене є пудра, я можу поділитися з манекенами, - підморгнула вона Захарові й Борису, котрі сиділи незадоволені своєю роллю в операції, але нічого не могли сказати проти, бо це був наказ.

- А мені що робити? - раптом спитав Мартін.

Капітан глянув на нього й на мить задумався. А й справді, якось він і не подумав про андроїда, котрого мали виміняти на Романа. Він і Романа не враховував у їхні плани. Вони обидва в його уяві військового просто були об'єктами, які треба було захистити і зберегти.

- Вирішуй відповідно до ситуації. Але, напевно, ти займешся Романом. Він же не в курсі нашого плану. Тому з його боку можуть бути непередбачувані вчинки. А ти його маєш привести на корабель. І сам прийти…

На цьому й порішили.

Через хвилин десять майже всі учасники плану під секретною назвою “Січ" проти корпів" були готові. Першим з корабля вислизнув капітан Стеценко. Закутаний у біле простирадло з прорізаними очима й широкою посмішкою на пів тіла в районі грудей. Він був схожим на дивного привида, який тримав у руках досить велику табличку з написом: “Кімната жахів! Приходь і (не) пожалкуєш! Я сам витрясу з тебе душу!”. У його правій кишені сховалося кілька пакетиків перцю. У ліву капітан поклав маленьку пляшечку з оцтом. Зброя заспокоювала й давала впевненість. Хоча капітан і хвилювався за весь цей балаган, який він придумав, але знав одне твердо: якщо вже почав щось робити - ніколи не сумнівайся і йди до кінця за наміченим планом! Удача любить людей впертих і впевнених в собі!