25. Авантюрний план

25. Авантюрний план

Таксіліт летів у бік космопорту з максимальною швидкістю, відповідно до вказівок пасажирів, які, напевно, будуть зафіксовані загальною системою “Європи-3” як такі, котрі запізнюються на рейсовий космоліт. Стеценко прикинув, що вони будуть біля свого космічного корабля хвилин через сім-десять. А отже, лишався ще час для підготовки.

Галамаркет, у котрий мали доставити Мартіна, знаходився якраз біля входу до космопорту, а сам магазин “Одяг-потяг” - на першому поверсі: манекени у вітринах цього магазину було видно навіть від корабля, бо "Січ" стояла недалеко від входу в космопорт. Взагалі, це лише назва була така - галамаркет, а по суті - невеликий торговий центр на чотири поверхи з нагромадженням різного типу крамничок, майстерень та фірм з різним типом обслуговування клієнтів.

Ще знаходячись у таксільоті команда почала обговорювати свої дії, коригуючи та вдосконалюючи план, котрий придумав капітан. А вигадав він справді грандіозну авантюру. І якщо все спрацює, то їхній корабель злетить у повному складі, Романа вони визволять та ще й зловмисникам добряче перепаде. Та про все по порядку.

Оскільки Петрусь був не повністю адекватним, бо марамуханець в його тілі активно пізнавав світ навколо себе, а також себе в цьому світі, навіть толком ще не освоїв деякі звуки української мови (наприклад, важко йому давалися звуки “ґ”, “дз” та “дж”), то його капітан вирішив лишити на “Січі”. Поряд із ним, звичайно ж, повинен був хтось теж перебувати. Капітан одразу ж відкинув пропозицію, яку згарячу запропонував Захар - зачинити бідного “перевертня” в туалеті.

- Там лише унітаз та раковина! Нічого з ним не станеться! А дзеркало зі стіни я зніму, щоб не злякався, не розбив та не поранився, - так пояснював кок, обстоюючи свою ідею.

Всі, буквально всі з команди хотіли брати участь у порятунку старпома! Навіть поранений Влад рипнувся, але капітан одразу ж сказав, що цього не буде. Навігатора, по-перше, поранено, а по-друге, він потрібен, щоб тримати корабель напоготові. Адже як тільки вони визволять Романа й Мартіна, треба буде швидко втікати і злітати. І навігатор Влад якраз і буде моніторити ситуацію, запустить мотори - побачить, що як тільки всі рятівники і врятовані повернуться на корабель, - одразу ж стартує.

- І вони тебе вже знають! - відрізав Стеценко, коли Влад почав наполягати, що піде разом із командою, бо почуває себе чудово. - А замаскуватися добре ти не зможеш, все одно шкутильгатимеш. Та й височенький ти, одразу впадеш в око навіть замаскований! Владе, за моїм наказом лишаєшся на кораблі і моніториш ситуацію! Зрозумів?!

Стеценко додав до голосу металевих ноток, і Влад неохоче кивнув, підкоряючись наказу, хоча дуже хотів піти разом з усіма. Адже там буде Стефанія. А він міг би продемонструвати дівчині, як героїчно він рятує старпома. Це викликало б у неї захоплення. Може, вона б його навіть похвалила і поцілувала… Такі думки блукали в голові Влада.

- І у ванну кімнату Петруся ніхто не замикатиме! - він перевів нищівний погляд на Захара. - Ти ж не хочеш міжпланетних конфліктів? Цей марамуханець, котрий зараз сидить у тілі Петруся, може, якийсь їхній король чи президент, а ти його до унітазу! Замкнути! Я хоч і не знаю всіх тих штучок, яким контактерів вчать, але навіть я розумію, що так робити не можна! Повага повинна бути навіть до… гм… інопланетян, схожих на кущі. За Петрусем наглядатиме Оксана! Вони ще там, у крамничці з марамуханцем наче добре порозумілися. І це не обговорюється! - проговорив капітан грізно, побачивши заперечний погляд дівчини. - Це теж наказ! Оксано й Стефаніє, ви в моїй команді, я ваш командир на даний момент, і ви підкоряється всьому, що я наказую! Зрозуміло?!

Дівчина кивнула. А Захар, котрий хотів уставити ще репліку, замовк, бо капітан прикрикнув на нього:

- Захаре, ти теж втямив?! Накази не обговорюються!

Тепер неохоче кивнув Захар, в душі навіть трохи радіючи, що Оксана залишиться на кораблі й не буде ризикувати життям. Все-таки дівчина запала йому в серце.

- Тепер про наш план. Я знайшов у галанеті план цього галамаркету. Ось магазин “Одяг-потяг”, а ось приміряльні кабінки, - капітан вивів через свій смартзчитувач голограму магазину.

Примірялень було там аж три, а сам магазинчик являв собою квадратне приміщення з широкою аркою замість дверей. Тобто вибігти й вибігти звідти буде неважко. Та й вихід із самого галамаркету теж був недалеко від цього внутрішнього міні-магазину.

- Зрозуміло, що за нами будуть стежити, чи виконуємо ми вимоги корпопіратів. Якщо я правильно зрозумів, то їх всього троє. Хоча не треба виключати варіант, що ще когось ми не знаємо, тобто що його чи їх не бачив Влад. Але наскільки я чув про діяльність цих покидьків, то вони, коли виконують… гм… певні делікатні місії, працюють переважно парами. Це ж вам не напад піратів у відкритому космосі! Там людей побільше буде! Та й зброя інша, не ножі, а гармати, - капітан, напевно, пригадав якісь випадки зі свого життя, які стосувалися піратів, бо незадоволено спохмурнів, а потім продовжив далі. - Отже, будемо вважати, що їх все-таки двоє.

- А робот? - спитав психолог Лісовенко. - Його ж теж бачив Влад.

- Так, я пам'ятаю, - кивнув капітан. - З роботом буде окрема робота. Поки що я бачу це так. Двоє з наших людей заводять Мартіна в кабінку, роблять вигляд, що зв'язують його і йдуть геть. І одразу ж ці двоє поспішають на наш корабель. Все, їхня місія виконана. Вони не повинні навести корпопіратів на думку, що існує якийсь підступ, що ми наважилися виступити проти них. І цими двома людьми будуть Панфіл та ви, пане Лісовенку. Ви в нашій команді найменш пристосовані до фізичних сутичок. Я б вас взагалі залишив на кораблі, але нам потрібні ті, хто проведе Мартіна в кабінку. А основна ударна сила вже чекатиме на своїх місцях у галамаркеті й чекатиме появи корпів. Це будуть Захар, Борис, Стефанія і я. Ну й, Мартін, звичайно… Всі названі будуть діяти вже в самому магазині. Як саме - зараз розкажу.