Не сховаєшся

Пролог

 

Двері будинку відчинилися перед Кароліною, і вона стрімко забігла всередину.

— Зачиніться й нікого не впускайте, — подумки наказала вона.

Будинок миттєво виконав команду. Двері зачинилися й заблокувалися.

Кароліна швидко попрямувала до кімнати зовнішнього спостереження. На екранах було видно, що незнайомці нікуди не поділися. П'ятеро людей — троє чоловіків і дві жінки — стояли біля будинку, ніби чекали на щось.

— Випустити димові бомби, — скомандувала вона.

У стінах відкрилися приховані отвори, і звідти вилетіли димові бомби. За мить вони вибухнули, огорнувши все довкола густою сірою завісою.

Кароліна завмерла, вдивляючись у монітори.

Коли дим розвіявся, незнайомців уже не було.

— Невже пішли?..

Та раптом просто в повітрі почали з'являтися світні літери:

«Ти від пана Кирила нікуди не подінешся».

Напис провисів лише кілька секунд, а потім безслідно розтанув.

Кароліна відчула, як по спині пробіг холодок.

— Отже, вони працюють на Кирила… І це лише початок.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше