Епілог 3

                                                                                                                             У всього в цьому світі

Є причина.

У наших слів

І в нашого мовчання.

Є час, коли жалкуєш,

Що сказала.

Або збираєш сили,

Щоб сказати…

Спочатку дам відповідь.

Чи була вона щаслива?

Вона мала для цього все. Можливість займатися улюбленою справою, можливість бачитися та спілкуватися з близькими, можливість обіймати маму, неймовірних друзів, коханого чоловіка.

То чи була вона щасливою?

Вона була дуже щасливою, але поки що у повній мірі цього не розуміла.

У вас все ще є можливість зупинитися і не йти далі.

Завершити історію цим реченням.

У мене такої можливості немає. А якби й була, навряд чи б їй скористалася.

Я скористаюся іншою можливістю...

Не в моїх силах змінити життя або зупинити час, але я можу подарувати героям довге та щасливе життя. Залишити їх в тому моменті, коли вони найбільш щасливі. Коли ще не знають, що чекає на них. Коли нічого не бояться. Коли ще не сталося непоправного.

Це моя перша історія і я присвячую її всім, кого я люблю, незалежно від того поруч вони зараз, далеко чи давно пішли.

Всі вони назавжди житимуть у моєму серці, моїй пам’яті та на сторінках моїх книг. Всі вони назавжди залишаться тут.

Якщо хтось з читачів цієї історії скаже, що такого не може бути або все було зовсім не так… Заперечу, що може. Реальність підкидає й більш неочікувані сюжети.

Якщо в якомусь з героїв хтось впізнає себе або вирішить, що знайомий з кимось із них особисто… Скажу, що це неможливо і йому лише здається.

Якщо хтось думає, що з ним би такого точно не трапилося… То він правий. З ним трапилося щось інше. Можливо, й більш драматичне. Але саме це зробило вас такими, якими ви є зараз, привело саме туди, де знаходитеся.

Саме це й познайомило нас.

Якщо ви читаєте це, то ми не такі й різні.

Якщо ви коментуєте, то нам точно є що одне одному сказати.

Ця історія для мене особлива.

І якщо ВИ все ще тут, для вас, можливо, теж такою стане.

Коли здається, що вже нічого не можна вдіяти й нічого неможливо змінити, це може лише здаватися.

А вам здаватися ще зарано!

Можливо, ваша спроба буде останньою та не дуже вдалою, але… Якщо це дійсно для вас важливо, це варто того, аби спробувати. І не один раз.

Не опускайте руки. Не думайте що про вас подумають.

Думайте тільки про те, що для вас важливо. Що дійсно має сенс.

Про те, що ви втрачаєте. І що можете мати, якщо спробуєте.

Якщо зробив все, що від тебе залежало, хоча б не будеш гризти себе.

І не потрібно боятися щось зробити не так.

Не так – це коли виправити вже нічого неможливо. Не так – це коли вже не повернути. Не так – це коли хтось був… коханим, щасливим, живим…

Був. І більше вже ніколи.

А нам всім спробувати варто. Справжнє завжди обходиться дорого й не дається задарма.

Все має ціну. Щастя також.

І не варто боятися.

07.10.2025 року                                                                                                                           

Тена Дітна

П.С. Сподіваюсь, ви знайшли відповіді на свої питання. 

Якщо ні, то обов’язково знайдете на сторінках інших книг. І не обов’язково моїх. І я впевнена, ми ще неодноразово зустрінемося!

П.П.С. Зазерніть до "Альтернативи". Книга поповнилася ще однією главою. Гордій теж має що сказати  https://booknet.ua/book/alternativa-b432318