5 глава

Дем’ян

Невже це були ревнощі?! Так, це саме вони! І, виявляється, це приємно!

Щось останнім часом в мене змінилися полюси. Плюс із мінусом помінялися місцями. Речі, що раніше дратували, стали приємними. Ті, що приносили задоволення… Де вже ті задоволення?

А це сидить наминає пиріг з вишнями та запиває глінтвейном. Сидить поруч та задоволена. А я сиджу та смакую її ревнощі… з глінтвейном.

Ми всі розташувалися у вітальні. Всі вже зігрілися та розслабилися. Вирішуємо чим далі займатися.

Над нами з принцесою вже всі вдосталь покепкували, пиріг майже прикінчили. З пирогом ми допомагали, а від жартів на нашу адресу злагоджено відбивалися.

Помітно, що всім цікаво, що між нами відбувається. Але друзі, потрібно їм віддати належне, проявляють тактовність та не переходять меж. Навіть прямолінійний Миро та язиката Мар’яна поводяться стримано.

Мар’яна стримано пообіцяла мене прикопати в лісочку, якщо її подруга на мене поскаржиться. А Лора пообіцяла допомогти дотягнути тіло. Уляна додала, що власноруч світитиме їм ліхтариком. На цьому інструктаж з техніки небезпеки поводження з вибуховими панянками закінчився.

Приймаємо пропозицію Мар’яни та граємо в карти пара на пару. За результатами десяти партій, пара, що програє миє посуд та прибирає все після вечері.

Всі розійшлися по кімнатах, а ми з принцесою щойно завершили. Я мив, а вона все прибирала зі столу.

Кімнати наверху зайняли Лора з Тарасом, в другій могли б спати Мар’яна з принцесою. Але Мар’яна разом із Миром пішли в ту кімнату дивитися серіал. Тому впевнений, що весь перший поверх до ранку наш. Маю надію, що Уля дотримається обіцянки й не збігатиме…

Не хочу, аби сьогоднішній день так швидко закінчився! Я знову хочу тримати її в своїх руках, обіймати, відчувати важкість її тіла, коли вона лежить на мені. Як це вже було сьогодні. Тільки вже без жартів, як в тих кучугурах, та без одягу. А ще зняти з неї свою одежину, в яку кілька годин тому її сам спакував.

Ми давно не бачилися, сьогодні провели разом офігезний день, її близькість й те, що я хочу її до нестями, все це разом складене зводить мене із розуму та геть лишає здорового глузду. Весь мій попередній план, бажання все прояснити, не поспішати та бути розсудливим летять до дідька. Розвертаю її до себе обличчям, притискаю до стільниці та обмежую будь-яку можливість мене уникнути.

- Принцесо, давай ти будеш зі мною… Спробуємо зустрічатися? Інакше я просто здурію… - не виривається, трохи відхиляється від мене та уважно дивиться.

Чому вона так довго мовчить?!

- Уль… скажи щось. В мене вже просто дах їде…

- Тобі не здається, що ми це вже проходили? І знову зайшли на нове коло. Спочатку ти пропонував лише секс і казав, що стосунки не для тебе. Зараз пропонуєш спробувати стосунки. Я ж правильно тебе зрозуміла? Через пару тижнів ти вигадаєш ще щось… аби просто отримати те, чого ти хочеш. Виправ мене, якщо я помиляюсь.

- Ти помиляєшся. І… так, я хочу тебе. Я не приховував це раніше й не збираюся цього робити, бо вважаю це цілком природним бажанням. Особливо, коли дівчина тобі подобається…

- А Я ТОБІ подобаюсь? – із сарказмом промовляє, по черзі тицяючи вказівним в груди собі та мені.

- Мені здається це очевидно.

- А мені здається, що ти просто хочеш отримати бажане…

- Ти мені не віриш? – мене це справді дивує, бо я завжди із нею був чесним.

- Ні… Не вірю… - заперечливо хитає головою.

- І що в моїх вчинках примушує тебе сумніватися?

- Ти! – дивує своєю відповіддю. - Ти сам розповідав мені свою теорію розвитку людства…

- І що з нею не так?

- З нею все так… І з тобою. І зі мною. Проблема в тому, що в цьому питанні наші погляди діаметрально протилежні.

Торкаюся пальцями та підіймаю її підборіддя, дивимося очі в очі.

- Ну зараз же ми дивимося одне на одного, а не в різні сторони. То що нам заважає знайти формат стосунків, який задовольнить нас обох і дасть можливість краще дізнатися одне одного? Я не бачу жодних проблем.

- А я бачу, - прибирає мою руку та сама впевнено пне підборіддя ще вище. - В твоїй моделі присутній секс й на ньому зав’язано все. В моїй все зав’язано на коханні…

- І чому, на твій погляд, їх не можна поєднати? – повільно проводжу кісточками зігнутих пальців по шиї, яку вона так необережно для мене відкрила. Бачу, як вона здригається.

- Тому, що ти хочеш сексу зі мною, а я кохаю іншого…

Її слова відгукуються болем десь за грудиною, але спогад про те, як відштовхнула миттєво блокує цей біль.

- Але сексу із ним не хочеш… - її очі збільшуються від здивування.

- Звідки тобі це знати? Я нічого подібного тобі не казала! - знову відстороняє мою руку.

- Вважай, що це підказує моя інтуїція.

- Уяви, що ти помиляєшся.

- Нехай так… Ти дійсно не хочеш жодних стосунків?

- Вважай, що ми помінялися місцями.

- Тобто тепер ти хочеш мене? А мені потрібні кохання та стосунки?

- Я не хочу тебе! – починає заводитися. Час гасити.

-  Припустимо… Тоді скажи, що по-твоєму між нами?

- Можливо, дружба? І ще я з тобою сплю...

- Дружба? – гмикаю. Схоже, гасити потрібно мене. – Дружба… - даю їй відчути міцність та силу… емоції, притискаючись до її живота. – Так виглядає дружба? Вона червоніє та намагається відсторонитися, совається, робить ще… міцнішими наші обійми. – Спиш зі мною, кажеш…

- Ти перший чоловік, з яким я сплю… - ну, звісно! З ним в неї часу спати не було!

- Ти теж перша дівчина, з якою я просто сплю. І я хочу цей сон зробити… глибшим та приємнішим.

- Про що я й кажу! Ти все до цього зводиш! Так… те, що ти… демонструєш, на дружбу мало схоже. Але я можу тобі запропонувати виключно дружбу! – дуже щедра пропозиція. В мене інші плани.

- Що навіть спробувати не хочеш?

- Я не впевнена, що ми зараз говоримо про одне і те саме… Але, впевнена, що обов’язково хтось спробує та оцінить.