https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1613237295_64.jpg
Не пускайте близько до серця...
Моя броня...З якого ти металу?
Моя броня...З якого ти металу?
Чому так легко влучили у ціль?
Розкидана шматками на поталу –
Я ще жива, та знову під приціл.
Моя душа...Навіщо скільки солі
На себе прийняла через сльозу?
У цьому надпекучому розсолі –
Та я жива, я все-таки повзу.
Доле моя... Нічого не питаю,
Дорогу цю я вибрала сама,
Взуття моє ніхто не приміряє –
Збивають з ніг, а я – жива!
#3645 в Різне
#952 в Поезія
#9836 в Любовні романи
#2383 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 18.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
