Прокинулася я від того, що сонце вже почало пробиватися крізь штори. Було таке відчуття, ніби з ночі виходжу зовсім іншою людиною. Вдихнула на повні груди і подумала: «Все, Тетяно, досить плакати — час жити для себе».
Вирішила почати з малого: завела сторінку в Тік-Ток. Спочатку просто дивилася відео з котиками, лайфхаки, танці… Але невдовзі зрозуміла, що тут можна знайомитися з людьми. І не лише з дівчатами.
Мій перший ефір. Я зайшла трохи сором’язливо, написала в чат:
— Привіт, а хто тут реально вміє танцювати, а не просто крутить руками?
Відповіла якась дівчина:
— Я! Але якщо ти тільки лапками махаєш, то можу і не показувати свій танець !
— Ну тоді давай знімемо дует, — відписала я. — Я буду махати лапками, а ти — робити стильні па.
Ми разом сміялися, а Оля додала:
— Якщо в тебе вийде краще за мене — я підписуюся на твою сторінку назавжди!
Після цього я наважилася зайти на ефір хлопців. І тут стало цікавіше.
— Привіт, я Тетяна, — написала я, заходячи в кімнату, де всі сиділи за камерами. — А хто тут може пояснити, чому мій кіт мене ігнорує більше за будь-якого хлопця?
Мені підписав Макс:
- Я можу пояснити — і котів, і людей!
— Макс? А ти ще й танцюєш, чи просто розумні слова пишеш? — підколола я.
— І те, і інше. Але якщо я танцюватиму, ти обіцяєш не сміятися?
— Обіцяю. Якщо тільки не почнеш робити кумедні рухи руками, — відповіла я.
Ми обидва розсміялися, і я відчула, що нарешті можу бути собою, не боячись осуду. Наступні дні я ходила на ефіри майже щодня, знайомилася з новими людьми: дівчатами, які ділилися лайфхаками про домашні справи, і хлопцями, які бездарно намагалися мене підколоти, але їм це не вдавалося.
І що найцікавіше — чоловіки помічали мене. Один писав:
— Тетяно, ти така смішна, що хочеться дивитися на тебе весь день!
— А ти впевнений, що не просто голодний? — відповіла я.
Іноді ефіри перетворювалися на цілу комедію: один хлопець, Сергій, намагався показати мені, як правильно тримати телефон під час зйомки, і падав із стільця від сміху прямо перед камерою. Я не стрималася і писала:
— Сергію, ти на мене хочеш справити враження чи показати нову версію “падаюча людина”?
А інші дівчата додавали:
— Боже, Тетяно, ти просто магніт для всіх диваків!
І знаєте що? Це було найкумедніше і найзвільнююче відчуття у світі. Я більше не плакала, не тримала в собі образу, а а просто сміялася, знайомилася, жартувала і нарешті відчувала себе живою.
Наступного вечора я знову зайшла на ефірі, навіть, піднялася до гостьової кімнати. Цього разу відразу помітила, що кілька хлопців вже звернули на мене увагу. Написав якийсь Влади і спробував пожартувати:
-Може, покажеш мені, як робити гарні локони?
— Ага, — посміхнулася я, — покажу тільки тому, хто спочатку доведе, що у нього гумор є. А то будеш сидіти і просто залипати на мої кучері !
Влад одразу ж підписав:
— Ну, якщо я буду сміятися — це буде достатньо?
Я миттєво відреагувала:
— Хм… Мабуть, сміх повинен бути не від нудоти, а від того, що ти ще не встиг потрапити під мою іронію. Готовий ризикнути?
Сміх почав розлітатися по ефіру. Інші хлопці спробували "підійти" ближче:
— Тетяно, а у тебе такі гарні очі, можна на них подивитися ближче?
— Очі? — відписала я. — Глянь уважно, а раптом вони ще й вміють кусатися словом!
Дівчата у чаті хихотіли:
— Тетяна, ти реально вмієш обіграти будь-який підкат
На наступному ефірі зайшов Сергій:
— Тетяно, можна я буду твоїм фанатом?
— Сергію, — відповіла я, підморгуючи, — фанатство без гумору не проходить. Тому спершу скажи щось смішне, а потім вже підписуєшся.
Він спробував:
— Ну… Твої локони, вони… вони як Wi-Fi — всі хочуть підключитися, але не всі ловлять сигнал
Я не втрималася і відписала:
— Сергію, сигнал є, але перешкоди — твої жартівливі спроби. Попрацюй ще !
І це було прекрасно. Я сміялася, розважалася, і усвідомила: краса — це не тільки зовнішність, а спосіб грати з життям, з гумором.
Тепер мої ефіри були моєю маленькою ареною: сміх, легкий флірт і повне відчуття свободи. Хлопці намагалися підкатувати — я відповідала дотепно. Дівчата раділи моїм жартам. А я вперше за довгий час відчувала себе живою, красивою і непереможною.
#1163 в Сучасна проза
#5663 в Любовні романи
#1383 в Короткий любовний роман
сімейні цінності і драма, сімейні стосунки_родинні конфлікти, сімейні рани
Відредаговано: 07.12.2025