33 Ніка

Покрутившись ще трохи перед дзеркалом, я кілька разів глибоко вдихнула і видихнула, щоб заспокоїтись і вийшла з квартири.

Наші сусіди витріщались на мене, як на сьоме диво світу. Андрій навіть перечипився і мало не впав.

Мене дуже тішила така їхня увага, бо всі вони, дякуючи моїм капосним і паскудним родичкам, вважали, що я -  ненормальна психічка, від якої треба триматися подалі.

До школи мені було йти зовсім близько. Я вперше в житті відчула себе красунею і це було неймовірне відчуття, що добряче додавало мені впевненості і підіймало самооцінку.

Я високо підняла голову, розправила плечі і посміхнулась. І хоча я дуже хвилювалась через завдання від мого таємного помічника, настрій у мене був чудовий.

Дорогою я уявляла собі те, як здивуються мачуха і Ритка та мої однокласники і вчителі. 

Але реальність перевищила всі мої очікування. Варто мені було увійти до школи, як всі звернули на мене увагу.

Спершу, я трохи розгубилась, бо вперше в житті опинилась в центрі уваги, але побачивши, як перекосило пики мачухи і зведеної сестри, я заспокоїлась.

Навіть мило посміхнулась і помахала рукою тим двом зміюкам. Ритка виглядала так наче їй на голову щойно вилили відро крижаної води.

Підозрюю, що моя зведена сестра вже встигла розповісти своїм подружкам про мою жахливу сукню з трояндочками і рюшами. Можливо, що навіть її фото показала.

А тут такий жахливий облом... Моя мачуха так зблідла, що складалося враження ніби вона зараз втратить свідомість.

Але цього не сталось. Підла гадюка в сиропі швидко себе опанувала і навіть спромоглася мило мені посміхнутись і помахати рукою у відповідь.

Я вже збиралась підійти до своїх родичок, щоб остаточно їх добити, але мені завадив синочок мера.

- Ніка! Ти неймовірно виглядаєш! У мене навіть мову відібрало, коли я тебе побачив, - промовив мажорик, посміхаючись.

- Дякую, Владе... Мені дуже приємно. Рада бачити, що ти знову можеш розмовляти, - сміючись, відповіла я.

- Тобі смішно , Солодка. А я, бідолашний, ледь не постраждав... Ти маєш якось мені це компенсувати, - сказав Влад, хитро на мене поглядаючись.

- Боюсь навіть запитувати про те, яку компенсацію ти маєш на увазі...

- Я хочу, щоб ти подарувала мені танець, - промовив Влад, не зводячи з мене погляду.

- Це я можу, - посміхнувшись, відповіла я.

- Чудово! Тоді ходімо швидше, - сказав мажорик, подаючи мені руку.

- А чому швидше? - Поцікавилась я у Ткаченка.

- Хочу, щоб всі хлопці в школі швидше почали мені заздрити, бо я танцюватиму з найвродивішою дівчиною у світі, - весело відповів Влад Ткаченко.

- Який же ти...

- Симпатичний? Милий? Приємний? 

- Я не це мала на увазі...

- Думаю, що мої варіанти мені більше сподобаються, - сміючись, сказав Влад.

Танцюючи з Владом  Ткаченком, я погдянула на зведену сестру і мачуху. Якщо перша примудрилась натягнути на обличчя посмішку, то друга - згорала від люті.

Підозрюю, що ці дві жаби ще влаштують мені проблеми, але то буде пізніше, а зараз я буду насолоджуватись їхньою поразкою і загальною увагою.