26 Ніка

Я стояла посеред парку біля фонтану і роззиралась на всі боки.

- Ти Ніка? - Почулося поряд.

Я аж підскочила на місці з переляку. Повернувши голову, я побачила високого білявого хлопця в білій футболці і джинсах.

Він був симпатичним і чимось  нагадував  Драко Малфоя із фільмів про Гаррі Поттера.

- Так... - Розгублено відповіла я, витріщаючись на блондина.

- Тоді це для тебе. Мене просили передати, - промовивши це, хлопець простягнув мені  велику подарункову коробку ніжно - рожевого кольору.

- Дякую... А хто просив передати це мені? - Запитала я, беручи у нього пакет.

- Це не має значення... - Буркнув у відповідь загадковий блондинчик.

- А для мене має... Скажи мені, будь ласка, - попросила я, уважно дивлячись на нього.

- Я не можу... Краще йди готуйся до свого балу, - відповів хлопець і пішов геть.

А я стояла і шоковано дивилась йому у слід. Звідки цей хлопець знає про те, що я маю готуватись до балу?

У мене виникла думка наздогнати його, але я не стала цього робити. Як я примушу блондинчика щось мені розповісти? 

Коли я попросила, він мені не відповів. А силою я його змусити не зможу. Що я зроблю цьому здорованю? 

Важко зітхнувши, я поспішила додому. Мені дуже не терпілось відкрити коробку і поглянути, що там.

На моє щастя, коли я прийшла додому, то мачухи і зведеної сестри не було.

Це зберегло мені дуже багато нервів, бо ці нахабні і допитливі мавпи точно налетіли б на мене з цілою купою питань, на які я не знала б, що відповісти.

Зайшовши до себе в кімнату, я поставила коробку на ліжко і відкрила її.

Від захоплення у мене перехопило подих. Я вражено взяла в руки розкішну зелену бальну сукню.

Я приклала її до себе і повернулась до дзеркала. Колір сукні ідеально підходив до моїх очей.

Яка неймовірна краса... Впевнена, що ця сукня коштує дуже дорого. Цікаво, хто зробив мені такий неймовірний подарунок? І яку ціну мені доведеться за нього заплатити?

Почувши, що капосні жаби повернулись додому, я швиденько поклала сукню в коробку, а її заховала у шафу.

Треба вигадати, куди її краще заховати. Не вистачало ще, щоб моя пришелепкувата зведена сестра зіпсувала ще й цю сукню.

В кишені ожив мій телефон, сповіщаючи про нове повідомлення. Зітхнувши, я дістала його з кишені  і поглянула, що там.

Мій таємничий помічник цікавився, чи сподобалась мені сукня. Я написала, що вона мені дуже сподобалась.

Через кілька хвилин мені прийшло повідомлення із новим завданням. Виконавши його, я мала розрахуватись за сукню.

Я знала, що це буде щось важке, але подібного точно не очікувала...