23 Ніка

Після нашої розмови, Ярослав хотів провести мене додому, але я відмовилась. Цього ще мені не вистачало...

Так трималась з усіх сил, щоб не витріщатись на нього і старанно гнала з голови різні дурниці, що дуже невчасно в неї лізли.

Виявилося, що є якась жінка, що вирішила наглядати за мною аби вберегти від неприємностей.

А де гарантії, що ця жінка - це не чергова ланка ланцюга, що тягнеться до мого таємного помічника? Можливо, що їй теж хтось заплатив аби вона домовилась з тією бабцею.

Трясця! Від усіх цих думок у мене аж голова розболілась. Я почувала себе пішаком у чужій грі і це дуже дратувало.

Прийшовши додому, я побачила Ритку в розкішній блакитній бальній сукні. За кольором вона була неймовірно схожа на ту, яку ця пришелепкувата жаба мені зіпсувала.

Помітивши мене, зведена сестра підійшла ближче і почала викручуватись, вихваляючись своїм вбранням.

Мій, і без того, поганий настрій став ще гіршим. Підозрюю, що ця клята мавпа спеціально обрала саме цей колір, щоб зайвий раз познущатись з мене.

- О, Нікуся, ти вже вдома? А ми тебе чекаємо. Сьогодні ходили з Маргаритою за покупками і придбали для вас сукні для шкільного балу. Подивись, яку красу ми для тебе знайшли, - промовила моя мачуха, паскудно посміхаючись.

- Так, ми обрали для тебе чудову сукню. В ній ти будеш в самісінькому центрі уваги, - сміючись, сказала Ритка.

Я мовчки увійшла до себе в кімнату і офігіла. У мене на ліжку лежало щось яскраво - червоного кольору з купою трояндочок, бантиків і рюшиків.

Уявивши на мить себе у такій сукні я ледь не розплакалась. Та варто тільки, щоб у мене на щоках з'явився рум'янець і я відразу стану схожою на перезрілий томат.

Капець! В такому вбранні я точно буду в центрі уваги, бо всі будуть з мене сміятися.

Ще й ці жахливі рюшики і трояндочки... Навіть не знаю, де ці дві падлюки змогли відкопати таке "щастя".

Якщо для Ритки вони підібрали ідеальну, розкішну сукню, то для мене - жахливий несмак

- Ти б подякувала... Ми з мамою так старались, - промовила моя зведена сестра, підло посміхаючись.

- Дуже дякую... Щоб таку "красу" знайти, треба було добряче постаратись, - відповіла я, докладаючи неймовірних зусиль, щоб не розплакатись.

Я бачила, що ці дві бісові мавпи тільки цього і чекали. Ага... Дзуськи! Такого задоволення ви більше не отримаєте.

- Я впевнена, що хлопці в чергу вишикуються, щоб запросити тебе на танець, коли побачать тебе в цьому розкішному вбранні, - промовила мачуха.

- Я теж так думаю. Шкода, що у Рити так не буде. Їй останнім часом чомусь з хлопцями дуже не щастить... Один кинув... А сьогодні ще й синочок мера послав її до біса... Мені так її шкода, - сказала я, співчутливо посиміхаючись.

Почувши це, Ритка ледь не кинулась на мене з кулаками, забувши про свою нову сукню. Але її спинила мачуха. 

Вона невдоволено зиркнула на мене, але промовчала. Коли дві кляті падлюки вийшли з моєї кімнати, я схопила те жахіття, що вони мені купили для балу і жбурнула на підлогу.

Шкільний бал через три дні, а у мене досі немає вбрання... Треба негайно щось з цим робити...