Розділ 1

Сьогодні моя подружка запросила в клуб я довго відмовлялася так як ніколи там не була та не знала чи взагалі мені це потрібно, але все таки пішла. Це був вже вечір мені було якось не по собі так як я ніколи не ходила на такі заходи. 

В невдовзі мені Даша запропонувала алкогольний напій я дуже довго відмовлялася та їй якось вдалося мене вмовити. Алкоголь я майже ніколи не споживаю і від одного алкогольного напою я опяніла. Себе в такому стані я ніколи не відчувала і це було для мене щось новим. 

Відчуття було ніби я десь в хмарах літаю та ні про що не думаю. Хотя живу я в селі і доводиться працювати. 

В один момент мене запросили на танець це був високий кароокий брюнет. Це був хлопець можна сказати моєї мрії. Я не знала, що сказати, але так як була під алкоголем я погодилися, а далі все як в тумані. 

На ранок після цього вечора я проснулася в красиві кімнаті. Спершу навіть нічого не запідозрила, але потім я зрозуміла, що не знаю де знаходжуся.

Різко зриваючись з ліжка я зрозуміла, що не сама та саме в ту мить у мене пролетіло все життя перед очима. В момент коли я різко встала я розбудила цього хлопця в думках лиш було одне «Я нічого не пам'ятаю навіть не знаю як звати цього дивовижного хлопця».

Він здивовано мене спитав

 - Що таке? Та з розгубленості я просто промовчала, але мені це не допомогло так як він знову задав це питання. Мені довелося щось швидко відповісти щоб він не подумав, що я німа. Я йому відповіла, що нічого не пам'ятаю в відповідь була тільки посмішка. 

В його посмішку я закохалася але мене все ще лякало, що я не пам'ятаю, що було цієї ночі. Найбільше все, що мене лякало це те, що я могла завагітніти. Боялася більш всього я реакції бабусі та дідуся так як мені всьоголиш 19 років. 

Я розуміла, що 19 років це вже не мало але бабуся не так це вважає. На вигляд хлопцеві 24 роки. Так як я навіть не знала як його звати з страхом я спитала його

 - Можеш сказати хоть як тебе звати, а не посміхатися в відповідь? Так він взяв і посміхнувся знову але все ж таки відповів.

- Максим, а тебе як чудо?

Від цих слів я подумала що між нами є якісь зв'язок та в відповідь я сказала своє ім'я тобто Аліна.

Він знову посміхнувся та запропонував шампанське я не хотіла відмовляти Максимові але мені було дуже погано і я спитала чи є у нього просто чай. Він сказав так і спитав який чорний чи зелений. 

- Чорний, тихим та переляканим голосом сказала я. 

Поки чайник кипів хтось постукав в двері це було так голосно, що я аж підскочила та Максим сказав

- Ей, ти чого? Цеж просто дзвінок

Та погладив мене по плечі і пішов дивитися хто там, поки він пішов чайник закипів та я вирішила зробити сама собі чай. З коридору я почула дівочий голос. Чути було тільки як вона кричала пропусти. 

Вона захотіла пройти але він її не пускав в кінці я почула тільки сильний стук двері. 

Я пішла в коридор та запитала

 - Хто це? Максим промовчав та сказав ходімо краще на кухню. Мене це здивувало але нічого я сказати не могла так як було встидно.

Ми пішли на кухню та я почула як дзвонить мій телефон і в той момент в мене серце почало вистрибувати з грудей. Я дуже боялася, що це бабуся або дідусь. Маленькими боягузливими кроками я пішла до телефона.

Та побачила те, що найбільш боялась всьго, контакт бабуся. Не знаючи, що робити я взяла трубку і чекала вже на крики та сварку адже я сказала, що приїду ввечері. 

Піднявши трубку бабуся одразу почала кричати, що я посміховисько і казати ще багато поганих слів в мою сторону. 

Мені було дуже обідно так як це була єдина людина яку я мала. Та бабуся злосним голосом мене спитала

- Ти де? Казати я боялася, що не знаю де та не знаю з ким і придумала відповідь на ходу

- Я в готелі так як було пізно я не хотіла наймати таксі і вирішила залишитися тут. Та в відповідь я почула

- З хлопцем так? Якщо це насправді так можеш більше додому не повертатися

- Ні, як ти могла про мене таке подумати? Сміливо відповідаю і в цей момент заходить Максим і каже 

- Я іду в магазин може тобі щось купити? Та в цю мить я зрозуміла, що все так погано. Бабуся звичайно зразу почула це і сказала

- Позорисько! Додому більше не повертайся. Я відчула дуже великий біль в серці. Та Максим зразу сказав 

- Ей, ти чого застила? Купити щось чи ні? Мені було не до цього і я розгублено сказала

- Купи щось на свій смак я тобі довіряю. Та Максим посміхнувся. Коли пішов він я не знала, що робити, куди дітись де тепер жити?

Постав зірочку якщо сподобалося 

і вийде 2 розділ. 

Яніта