Глава 17 "Нові початки"

Знову знаходячись разом, Каміла та Даніель вирішили відвести сина до бабусі на кілька годин і вирушити на побачення. Під час прогулянки вони згадували минуле, спільні моменти, та як змінилося їхнє життя. Вони стали ближче одне до одного, їхні руки не відпускали одна одної, і серця билися в ритмі обох.

Після прогулянки вони повернулися до квартири. Напруженість у повітрі змінилася на ніжність і пристрасть.

Після їхнього повернення до квартири, їхні погляди зустрілися в мить напруженої тиші. Каміла відчувала, як її серце б'ється, вражене не тільки прогулянкою, але й присутністю Даніеля поруч. Його очі сяяли теплом і пристрастю, яка змушувала її почувати себе особливою.

Даніель обійняв її, притискаючи до себе, словно боячись втратити її знову. — Каміла, як добре, що ми знову разом, — промовив він, його голос звучав сповненим емоцій.

— Так, Даніель, — вона відповіла, вкладаючи всю свою щирість у кожне слово. — Ми пройшли такий шлях, і тепер ми знову разом. Це неймовірно.

Їхні руки злиті разом, і вони спільно вирушили у спальню, де чекала атмосфера, сповнена ніжності та пристрасті. У цьому просторі, наповненому коханням, вони змогли знайти одне в одному те, що так довго втрачали.

Даніель торкнувся її обличчя, дивлячись їй в очі, як вони обоє відчували себе під дією магії нічної темряви. — Ти змінила моє життя, Каміла, — сказав він тихо, промовляючи слова, які вирвалися з глибин його серця. — Ти принесла мені радість, надію, і, найголовніше, подарувала сина.

Каміла почувала, як її серце розтануло від його слів. — Я так щаслива, що ми знову разом, —вона відповіла, відчуваючи, як ніжність поступово заповнює її душу. — Ти - моя родина, Даніель, і я ніколи не хочу втрачати тебе знову.

Поцілунок, що послідував за цими словами, був як обійми душі, які злилися в єдине ціле, і тепер ніч стала свідком їхнього відродження.

Після цього магічного моменту вони обоє погрузилися в ніжну і пристрасну обійми. Для Каміли це був не лише відчуття близькості з чоловіком, якого вона колись кохала, але й відкриття нового етапу їхнього життя разом.

Зливаючись у коханні, вони відчували, як минуле зливається з майбутнім, створюючи нову гармонію, нову реальність. Для Даніеля цей момент був підтвердженням того, що він знайшов своє щастя, своє місце в цьому світі, поруч з Камілою і їхнім сином.

Їхні серця билися в такт, словно зберігаючи мелодію кохання, яка давно загубилася, але тепер знову знайшла свій шлях. Їхні губи не знали втоми від поцілунків, а їхнє тіло віддавалося одне одному з безмежним захватом.

У цій ночі вони забули про все: про минуле, про проблеми, про переживання. Їхнє єднання було мовчазним обіцянням, незрушною вірою в те, що їхнє кохання є справжнім, що воно переживе всі випробування.

За кілька тижнів Каміла зрозуміла, що її життя знову виявилося на розі перетину. Вона почувала, як її тіло змінюється, як воно тепер ніжно зберігає в собі маленьке життя. Спершу вона не вірила в те, що це можливо, але коли дві смуги на тесті виявилися чіткими та яскравими, вона не могла відірвати своєї уваги від них.

Похилившись над відблисками тих двох смуг, вона відчувала суміш радості і тривоги. Радість від нового життя, яке зароджувалося в ній, і тривоги від того, як це вплине на їхнє відношення з Даніелем. Вона не могла передбачити, як він відреагує на цю новину.

Коли вона нарешті змогла зібратися з думками, Каміла вирішила поділитися цією новиною з Даніелем. Але кожен раз, коли вона намагалася знайти правильні слова, вона відчувала, як серце б'ється швидше. Вона боялася, як він відреагує, чи буде він радіти цьому, чи відкине її та їхню спільну мрію.

Каміла знала, що це рішення вирішить багато речей у їхньому житті, і вона намагалася приховати свою тривогу під маскою спокою. Але глибоко всередині вона знала, що це відкриття може змінити все.

Каміла відчула себе напруженою, коли підійшла до Даніеля, щоб поділитися новиною.

— Даніель, у мене для тебе є новина, — сказала вона, намагаючись зберегти спокійний тон.

— Що таке, Каміло?— запитав він, звертаючи на неї увагу.

 — Я... я вагітна... В нас буде дитина,—  промовила вона, важко ковтаючи. — Даніель, я... я хочу сказати, що це не так просто, як здається, — промовила Каміла, поглядаючи йому в очі. — Наразі ми маємо нашого Дем'янчика, який потребує нашої уваги і догляду. І ще одна вагітність... Це було би дуже складно з урахуванням того, як ми зайняті наразі.

Але Даніель виявився більш оптимістичним. — Так, це може бути важко, але це також щастя, Каміла,—  відповів він, посміхаючись. — Ми зможемо це зробити та виховати двох дітей. Ми разом, ми сильніші разом. І що ти скажеш на пропозицію?

Його очі були повні ніжності і сподівань, коли він витягнув маленьку коробочку з кишені свого піджака.

— Пропозиція? — Каміла здивовано підняла брову, глянувши на коробочку. Вона відчувала, як серце починає битися швидше. — Що це за пропозиція, Даніель?

Даніель усміхнувся та відкрив коробочку, показуючи красиве обручальне кільце. — Каміла, я хочу бути з тобою назавжди. Погодься вийти за мене заміж.

Каміла відчула, як її очі наповнюються сльозами щастя. Це було несподівано, але так приємно. Вона підняла погляд на нього і усміхнулася. — Так, Даніель. Так, я вийду за тебе.

Після того як Каміла прийняла пропозицію, Даніель обійняв її ніжно, як вираз великої радості.

— Це так чудово, Каміла,— сказав він, зблизившись до неї. — Я так щасливий, що ти погодилася. Ми створимо дивовижну родину разом.

Вона відчувала, як її серце ллється радістю, дивлячись на обручку на пальці. — Так, ми створимо чудову родину. Я так щаслива, Даніель.

Їх обіймилися, як двоє закоханих, які впевнено йдуть у майбутнє разом. У цьому моменті вони відчували, що навіть у складних моментах їхнє кохання може допомогти їм подолати будь-які перешкоди.