Глава 15 " Повернення додому"

Після того, як Дем'ян почав відновлюватися, Даніель вирішив, що йому треба більше часу проводити з сином. Кожен день він приходив у лікарню, несучи з собою іграшки та казки, щоб подарувати їм частинку радості. Коли Дем'ян відчував себе трошки краще, вони разом проводили час, будуючи маленькі конструкції з конструктора або розгадуючи загадки.

Каміла спочатку була здивована, коли Даніель запропонував їй переїхати до нього разом з Дем'яном. Але вона відчула, що це може бути корисно для сина, і погодилася. Переїзд був не простим, але вони подолали усі труднощі разом, об'єднані загальною метою - зробити життя Дем'яна краще.

Під час першого вечора в новому будинку, коли Дем'ян спав спокійно, Каміла і Даніель сіли на кухні, щоб трохи відпочити.

— Дякую, що допомагаєш нам з усім цим.

— Нема за що. Я радий, що ми можемо бути разом. Я хочу зробити все можливе, щоб Дем'ян почувався краще.

—  Ти такий добрий до нього. Я бачу, як він нас любить обох.

—Він найголовніше у моєму житті зараз. Я обіцяю, що буду завжди поруч, щоб підтримати його.

— Я ціную твою допомогу. Але, Даніель, це не означає, що ми...

— Зрозуміло. Ми робимо це для Дем'яна. Я не хочу тобі заважати.

— Ти не заважаєш. Просто потрібен час, щоб все оцінити.

—  Розумію. Ми просто будемо разом для Дем'яна.

Їхні погляди зустрілися в повному згоді, знаючи, що навіть у цій складній ситуації вони здатні підтримувати одне одного і працювати на благо Дем'яна.

Каміла дивилася на Даніеля, відчуваючи вдячність за його допомогу і підтримку. Вона була вражена тим, як він лагідно ставиться до Дем'яна, і в цей момент вона розуміла, що, можливо, вони змогли б знову збудувати щось, що колись було між ними. Але вона також мала свої сумніви і страхи. Чи зможе вона подолати минуле і віддати ще один шанс їхнім стосункам?

Даніель сповнений був змішаних почуттів. Він був радий мати можливість допомогти Камілі і Дем'яну, але в той же час відчував сумніви і тривогу. Він боявся, що їхні стосунки можуть не виправдати очікувань, і він хотів бути обережним, щоб не травмувати Камілу ще більше. Але, дивлячись на її теплі очі, він відчував, що можливо, все буде добре, якщо вони просто будуть разом і підтримувати одне одного.

Каміла відчувала, як її серце стукається швидше, граючи на межі надії та страху. Вона знала, що потрібно приймати рішення, і це було не просто. Даніель, який стояв перед нею, представляв для неї величезне значення, і разом з тим відносини між ними завжди були складними. Вона робила крок в невідоме, не знаючи, що припинилося було так важко відновити. Але серед цього страху вона відчувала також і щось інше - надію. Надію на те, що можливо, цього разу все буде по-іншому.

Даніель спостерігав за Камілою, відчуваючи змішані емоції - радість, що вони знову разом, і тривогу, чи зможуть вони подолати минуле. Він розумів, що кожен їхній крок має велике значення, і він не хотів робити нічого, що міг би завдати болю Камілі. Але в той же час він відчував, що їхні почуття одне до одного ще живі, і це давало йому надію на щасливе майбутнє.