Не інертна я

87

Читати треба лиш те, що спонукає тебе знаходити сенси.

Не знаєш, бо не шукаєш. Не шукаєш, бо не хочеш. Не хочеш, бо байдуже.

Байдуже. Бо вважаєш себе кращим або хочеш жити простіше. Але так не вийде. Йти навмання і не спіткатися це не везіння, це лабіринт.

Жити без принципів, без правил і віри, все одно, що входити в темний ліс без зброї та смолоскипу.

Добре жити серед незмінності та людських ідеалів, але натовп наповнений безумства.

Бути як усі не значить щастя. Це значить не побачити себе, і прожити життя інших. Даремна жертва.

Від варварів ти відрізняєшся лише розсудливістю, гуманністю, совістю. А без них…варвари теж вміють говорити, і писати паличками, і шити одяг, будувати стіни. Діло не в красі і системі орошення, а в можливості думати і діяти для збереження, а не руйнування.

Айона

Подобається

#4799 в Сучасна проза

У тексті є: війна, любов, мрії

Відредаговано: 30.10.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись