Не інертна я

82

Для нещастя є безліч причин, і сестра йому обставина. Але, немає сліз. Або вони просто не схотіли задурманювати очі морями. Або просто відчуття горя впало в кому, або просто втомилося жити у моїй оселі.

Я змусила себе радіти...просто від того, що маю життя. Радіти можливості. Генерувати в собі щастя. Бо нещастя заполонило світ, і морок царює всюди.

Відчай заполонив усе, він вийшла за свої допустимі межі. І як далі? Нарікати на долю? Чи навчитися маневрувати серед блискавок і полюбити дощ? Проблема погана, коли їй даруєш відтінок сутінок. Може линути на неї проміння світанку?

Поки надія є, то і світ не втратив шансу: стати, бути краще.

Айона

Подобається

#4786 в Сучасна проза

У тексті є: війна, любов, мрії

Відредаговано: 30.10.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись