Любов - вигадана поезія, і уявлення про неї вирують в нашій голові. Ми згадуємо сюжети мелодрам, створюємо історії в уяві. Нас виростили в такому світі, де всі хочуть любити, де без любові все втрачає сенс.
Але знаєте що? Це вигадані історії і навряд сам Шекспір знав, що таке любов. Може пристрасть просто будоражила його уяву? Може люди просто запевняють себе, що це ті самі почуття, яким присвячені всі вірші, битви та смерть!?
Я ніколи не любила, відкинемо симпатію до обличчя. Я кажу про поєднання світів, про моменти абсолютного щастя.
Хіба знайдеться людина, яка повністю буде моєю частиною?
Мені все це невідомо, і поки я це не відчула - всі історії для мене міф, і я знаю тільки одне, що ми хочемо розділити з кимось радість, бути зрозумілими, бути прийнятими. Ми хочемо проявляти свою ніжність і турботу, ми хочемо бути комусь потрібними.