Не інертна я

58

Нічого не визначено. Хто такий розумний або не розумний; щасливий або нещасливий. Все визначається там, глибоко всередині в потаємному місці. Де душа.

Ми живемо у своєму світі, з усіма фетишами і забобонами. Планета не може бути жорстокою або доброю. Вона лише наше ехо.

Що можна назвати класикою і потрібним? Загальновизнані речі? Але їх обрали конкретні люди. А ми не вони.

Для чого слова, книги? Ні, не переконати нас у чомусь. Це даремна справа. А ми вперті. Скоріше сказати те, що ти хочеш почути і шукаєш. І ти такий: "так, вірно, я теж цієї думки".

Чому слід писати: ручкою, олівцем? Думки мають ставати символами на папері, пальці відчувати рух, натиск і сенс.

У цьому величезному світі з купою так би мовити "важливої інформації" і "мотивації" треба обрати своє, знайти, відшукати.

Має бути зв'язок між містами, століттями, нами. Так ми стаємо сильніше, так ми стаємо собою. Найкращі думки століть стають твоїми,

і вони штовхають твою свідомість, досвід і допомагають тобі стати сильним, незалежним. Менш доступним і вразливим до негативу, стресу, переживань, депресії.

Айона

Подобається

#4828 в Сучасна проза

У тексті є: війна, любов, мрії

Відредаговано: 30.10.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись