Не інертна я

52

А мені б небо. Вільний політ посеред зірок. І ніхто не обітне твоїх крил. Так можна?

Найбільше всього хочеться бути прийнятою. З забобонами, заборонами і дивакуватістю. І жоден мовчки не буде тебе таку терпіти.

Терпіти. Гарне слово, але по суті, таке страшне. Терпіння стає відразою. Любові тут ніколи не було.

Відкинемо сентиментальність і казочки про це почуття. Якщо ти розбита, тебе крім самої себе ані один не склеїть. І це чесно. Стань другом собі, і дізнаєшся на скільки ти прекрасна. У тобі стільки особливостей, що тебе точно не назвуть одноманітною.

Людина зустрічає людину. Вслухайся! Зустрічає, а не шукає. Коли приходить час, і доля знає, що ти готовий заслужити чиюсь любов. Бо людина подарує тобі найцінніше – час, душу і тіло.

Це величне, величезне почуття. Хотіння бути краще, бажання бути поруч і відчуття особливості цієї людини для себе. Бо вона для тебе стає найрозумнішою, найпрекраснішою, найхаризматичнішою. І вас відносить до сьомого неба, ви літаєте! Ідеї, історії, інтереси. І немає сумнівів. Чуєте, немає!

Ніхто нікого не ображає, не пригнічує, не висміює, не соромиться.

Повноцінна зустрічає повноцінного. Ти варта більшого і кращого, якщо відчуваєш потребу розвиватись.

Стань океаном. Стань повітрям. Стань людиною, що варта щастя.

Айона

Подобається

#4804 в Сучасна проза

У тексті є: війна, любов, мрії

Відредаговано: 30.10.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись