Не інертна я

45

У житті мільярди слів, але не всі вони зможуть передати твою втому, біль, страх, відчай, радість та блаженство. Життя не любовний роман, наче все злічується ласкавими, пристрасними або ж трагічними словами.

Твоє-моє життя – це подихи, сльози і мандраж. Ми руками закриваємо заплакані очі, ковтаємо несказані слова. Не хочемо ні сонця, ні неба, ні їсти, ні пити. Нам лиш треба темрява і єдиний ліхтар у кімнаті, що навіює тишу.

Хіба треба слова коли від радості все тіло тремтить!? А очі посилають проміння. Планета зупиняється і ти жадаєш відчувати ось цей момент загадкову вічність.

Немає слів, не треба слів, коли твоє тіло своя сакральна мелодія.

Айона

Подобається

#4796 в Сучасна проза

У тексті є: війна, любов, мрії

Відредаговано: 30.10.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись