Найтяжчі хвилини, найбільші потрясіння більше всього і вчать нас жити. Глянувши на життя, ми зрозуміємо, що пам'ятаємо смуток і маленькі радощі (для когось), які стали найбільш значними в нашому житті. Радість змушує нас вірити, що приємні слова бувають без причини, так само як і дари від когось. Ці моменти допомагають нам вірити в дива, відчувати легке тремтіння по тілу. А ось смуток, це темний ліс. Помилка на помилці, але ж так і робиться життя. Найтяжчі рішення ми приймаємо після бою з собою, там всередині щось вибухає, зникає і ти розумієш, що це останній рубіж ось цієї історії, цих відносин, цього терпіння та прощення.
Як багато в нашому житті значить слово, одне слово може закохати або розірвати симпатію на шматки і все, не існує більше людини для тебе. Одне слово, одна вимова і людина більше не цікава. Одне мимовільне зауваження, звук, який у повітрі вимальовує слова і все, ти підкорений людиною назавжди. Дивовижне життя до неможливості, неосяжний світ, який не вип'єш і не осушиш.
Скільки рішень, обіцянок і ти згинаєшся під обставини, які не можеш змінити. Ось в чому ключ успіху: прожити життя з бажанням жити, з великою наполегливістю перемагати, з великим терпінням бути смиренним коли йде дощ і тобі не в силах його зупинити, адже ти засвоїв урок, що стихії людям не підвладні, але вирішуєш саме ти як перечекати цю зливу. Мало хто з нас готовий достойно прийняти проблеми, краще ж кричати, звинувачувати, говорити, що це все депресія. Щоб леву отримати здобич - треба мати терпіння.