Ми не знаємо інших і себе також. Коли кажемо, що прощаєм або готові забути. Прощають, люблять та забувають – мовчки, нічого нікому не доводячи.
Сьогодні ти вирішив все кинути, відмовляєшся від цілого світу, але завтра ж відречешся від своїх слів.
Ми не знаємо людей, їхні вчинки кричать про одне, але насправді означають зовсім інше. Я бачу себе такою, ви сприймаєте мене іншою, але насправді ми всі помиляємось.
У кожного є вчинки, які складно пояснити. Чому ми залишаємо тих, чому відмовляємось від таланту. Чому хочемо те, що складно досягнути. Ось в чому загадка нашого життя.
Ми безперечно таємниця, яку складно описати, адже для інших ми попіл, а для деяких життя.