Не інертна я

36

Тиша і самотність – наші друзі. І не усвідомивши це зараз, кожного разу вони будуть неочікуваними і непроханими гостями. Якщо самотність – це страшно, то ти боїшся сам себе.

Всесвіт неосяжний, але ще неосяжніше – ти. Не почавши діалог з собою ти так і залишишся чужим собі. І кожного разу будеш тремтіти від темної кімнати і єдиного ліхтаря. Як ми можемо надихати інших, якщо самі не можемо підняти себе? Не бійся запитань, і навіть якщо немає відповідей – не хвилюйся, вони будуть. Не бійся самотності, бо це від страху ми її так називаємо.

Пишіть листи, вкладайте думки в рядки. Не бійтесь казати те, що думаєте. І навіть якщо вас залишають майже всі, не переймайтеся і відпускайте, час відкривати двері іншим, кращим.

Айона

Подобається

#4779 в Сучасна проза

У тексті є: війна, любов, мрії

Відредаговано: 30.10.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись