У кожній миті є життя. І все йде до щастя! Коли навколо тебе все крехтить, не запрошуй до себе відчай. Коли запізнюєшся на потяг, не клич до себе злість. Дива люблять робити сюрпризи, і приходити у моменти невіри, бо ти їх так чекав.
Все стається на краще, або навпаки, не стається. Але потяг приходить на свою станцію, і тобі радісно махають з перони, бо тебе так давно тут чекали. У цій галактиці неоднозначності, треба створити свою планету. І запрошувати туди, лише диваків. Я хочу сміятись, плакати і танцювати, виводити думки в слова, бо може, може це і є я. А може це і є ти, в своїй чарівності, ти і я, ми проти сірої буденності.
Знаєш, у твоїх очах щось палає, і немає значення якого вони кольору. Вони відсилають пряме повідомлення, головне, щоб ти – адресант, захотів його відправити. Кому? Вогник відчуває для кого, бо кожен лист має свій пункт призначення.