За шибкою хтось чекає або ж сподівається, що завтра вранці все стане інакшим. Поганий сон мине, образи забудуться, а щастя постукає в двері. Вночі ми інакші: менше бридкі і більше справжні. Немає тих, перед ким треба танцювати кабаре, вмикати в собі блазня.
Увечері ми дізнаємось хто ми: самотні чи щасливі, розлючені чи замрійливі.
Світ справжній вночі, бо згадують тільки, по-справжньому, важливих…