Простір змінюється часом, і ми народились, щоб іти. Переходити з зими на весну, з горя до радості. Це наш з вами цикл життя.
Незмінність знайомих місць натякнула, що ми повернулись іншими. Портрети, стеля, вікно…море емоцій нас заполонило.
А пам’ятаєш яким ти був тоді? Історії, драми, комедії та трагедії, а зараз лише легка усмішка на твоїх вустах. Ти – інший. Час вишліфував тебе, і те, що турбувало сонячними днями, темними ночами…все стало попелом і хвилиною задумливості у твоїх очах.